Одкровення

Волошкові літа, літа молодії

Волошкові літа, літа молодії

Волошкові літа, літа молодії,
Сповнені барв, фантазій та мрій,
З дитинства насіннячко посіявши в полі,
Волошками стелиться доля моя.
І я багатію навзаєм собі,
Добром своє серденько грію,
Приймаю недоліки, вади свої
І кращою стати зумію.
Бо хто ми без волі, без духу свого,
Мов та пташина без неба,
Скільки написано літ ще прожити,
А скільки зробити ще треба?
У кожного літа волошкові свої,
У кожного свої у літечках барви,
Та не марнуйте літа молоді,
Не згубіть подаровані всесвітом фарби.

Ірина Криховський

Подобається

#760 в Різне
#70 в Поезія

У тексті є: роздуми автора про життя, романтика, мрії і спогади

Відредаговано: 01.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись