Ані, яка досі мовчки слухала капітана, раптом випросталася й подивилася на капітана «Арго».
В її очах спалахнув принциповий вогонь і вона тихо але чітко промовила, привертаючи увагу всієї кают-компанії:
- Капітане, усе це правильно... Але є одна проблема, —вона окинула поглядом усю команду «Арго». - Ми не можемо просто зникнути просто зараз. У нас залишилася незавершена місія.
Ілан одразу зрозумів, про що вона. Його обличчя стало серйозним, і він ствердно кивнув:
- Ну, звичайно! Наш вантаж! Ми везли його на планету Гера, що у системі TRAPPIST- 1. Це була звичайна кур'єрська доставка, але там на нас чекають люди. Колоністи сільськогосподарського сектора. Ми були буквально за кілька світлових років від них, коли на нас напали пірати.
- І що з цим вантажем? - запитав капітан Марк, примруживши очі. - Він усе ще на «Феніксі»?
- Так, - відповів Ілан, підводячись з-за столу. - Вантажний відсік човника не постраждав. Там медикаменти, системи фільтрації води й запчастини для їхніх автономних генераторів. Якщо ми не доставимо це, поселення просто не виживе під час найближчого сезону буревіїв. Вони розраховували на нас.
- Ані права, - додав Ілан. - Космічний кур'єр не має права скинути замовлення, якщо він живий. Це для нас не просто робота - це чиєсь життя.
У кают-компанії запанувала коротка мовчанка. Ден занепокоєно перезирнувся з Яном.
- Хлопці, це ж божевільний ризик! - вигукнув Ден, розвівши руками. - Якщо ви з'явитеся на Гері під своїми іменами, на борту «Фенікса», будь- який імперський сканер чи митний термінал зафіксує, що загін зачистки збрехав! Вони зрозуміють, що ви вижили!
- Ден правий, - похмуро мовив Ян. - З'являтися там відкрито - це засунути голову прямо в пащу імперському вовку.
Але капітан Марк повільно підвівся з крісла. Він обвів поглядом Ані та Ілана, і в його очах прочиталася глибока повага до їхньої вірності обов'язку.
- Це Кур'єрський кодекс... - тихо промовив капітан, а потім на його обличчі з'явилася рішуча усмішка. - Вони не кидають своїх замовників. І я пишаюся тим, що ви про це пам'ятаєте навіть зараз.
Марк розвернувся до навігаційної карти:
- Ми зробимо це. Але не так, як очікує Імперія. Ми не будемо саджати «Фенікс» на планету. До Гери, що у системі TRAPPIST-1, підійде сам «Арго» під виглядом звичайного нейтрального торгового вантажника, який просто проходить повз сектор. Ми оформимо цей вантаж як гуманітарну допомогу від незалежного фонду, а не як приватну доставку кур'єрів «Фенікса». Потім Ілан та Ані особисто передадуть контейнери зв'язковому колоністів на затіненому боці планети, не заходячи в офіційний порт. Ніяких імен, жодного згадування «Фенікса». Для колоністів це буде «анонімна допомога від друзів».
- Таким чином, вантаж буде доставлено, люди будуть урятовані, а для ІКР ви залишитеся привидами, які згоріли разом із піратським корветом, - підсумував капітан.
Ані зітхнула з величезним полегшенням і подивилася на Ілана. Хлопець міцно стиснув її долоню.
- Дякуємо, капітане, - сказав Ілан. - Тепер ми справді готові виконати свій останній рейс... перед тим, як зникнути для всього світу.
- Тоді до справи, - скомандував капітан Марк. - Яне, міняй курс на Геру. Дене, готуй фальшиві накладні і чипи маркування вантажу. Час закривати цей борг!
Ідея Ані спалахнула в кают-компанії абсолютно природно, розрізавши залишки суперечок щодо безпеки:
- Капітане, висадка Ілана й мене - це все одно ризик, який нам не потрібен, - мовила дівчина, опираючись долонями на край столу. - Нас вже добре знають місцеві диспетчери та зв'язкові. Якщо хтось бодай мигцем впізнає мій голос чи силует, вся наша легенда про «привидів» завалиться.
Марк замислено звів брови, чекаючи продовження.
- Замість нас із вантажем підуть Ян і Ліза, - впевнено запропонувала Ані. - Вони виглядають як звичайні торгові представники Незалежного Фонду. А я заступлю на місце Яна за штурвалом «Арго» на час маневру. Я чудово знаю цей сектор і правила виходу з орбіти Гери, як ніхто інший з присутніх.
Ян перезирнувся з Лізою й коротким, схвальним рухом голови підтвердив думку:
- А вона має рацію, капітане. Для колоністів ми з Лізою - абсолютно незнайомі обличчя з вантажного борта. Ми проведемо передачу контейнерів за десять хвилин, підпишемо фальшивий анонімний протокол і піднімемося назад. Жодних розмов, жодних зайвих питань.
Марк витримав коротку паузу, оцінюючи логіку розрахунку, і на його обличчі з'явилася схвальна посмішка.
- Відмінний тактичний хід. Кур'єрська місія буде закрита руками «перевізників Незалежного Фонду», а наші головні свідки залишаться в повній безпеці на борту. Ані, сядеш за штурвал одразу після гіперстрибка. Яне, Лізо - будете передавати вантаж.
Через вісім годин «Арго» без проблем приземлився у терміналі Гери.
Ані сиділа в пілотському кріслі «Арго», впевнено тримаючи штурвал важкого корабля. Поруч Ілан відстежував параметри сканерів далекого виявлення, забезпечуючи повну «сліпоту» для місцевих імперських спостережних пунктів.
#145 в Фантастика
#3100 в Любовні романи
#58 в Любовна фантастика
космічна фантастика, сильні почуття, космічні пригоди та вигадані світи
Відредаговано: 30.10.2026