І один у полі воїн

Розділ 24

     Ані, яка досі мовчки слухала капітана, раптом випросталася й подивилася на капітана «Арго».

     В її очах спалахнув принциповий вогонь і вона тихо але чітко промовила, привертаючи увагу всієї кают-компанії:

     -  Капітане, усе це правильно... Але є одна проблема, —вона окинула поглядом усю команду «Арго». -  Ми не можемо просто зникнути просто зараз. У нас залишилася незавершена місія.

     Ілан одразу зрозумів, про що вона. Його обличчя стало серйозним, і він ствердно кивнув:

     -  Ну, звичайно! Наш вантаж! Ми везли його на планету Гера, що у системі TRAPPIST-  1. Це була звичайна кур'єрська доставка, але там на нас чекають люди. Колоністи сільськогосподарського сектора. Ми були буквально за кілька світлових років від них, коли на нас напали пірати.

     -  І що з цим вантажем? -  запитав  капітан Марк, примруживши очі. -  Він усе ще на «Феніксі»?

    -  Так, -  відповів Ілан, підводячись з-за столу. -  Вантажний відсік човника не постраждав. Там медикаменти, системи фільтрації води й запчастини для їхніх автономних генераторів. Якщо ми не доставимо це, поселення просто не виживе під час найближчого сезону буревіїв. Вони розраховували на нас.

     -  Ані права, -  додав Ілан. -  Космічний кур'єр не має права скинути замовлення, якщо він живий. Це для нас не просто робота -  це чиєсь життя.

     У кают-компанії запанувала коротка мовчанка. Ден занепокоєно перезирнувся з Яном.

     -  Хлопці, це ж божевільний ризик! -  вигукнув Ден, розвівши руками. -  Якщо ви з'явитеся на Гері під своїми іменами, на борту «Фенікса», будь-  який імперський сканер чи митний термінал зафіксує, що загін зачистки збрехав! Вони зрозуміють, що ви вижили!

     -  Ден правий, -  похмуро мовив Ян. -  З'являтися там відкрито -  це засунути голову прямо в пащу імперському вовку.

     Але капітан Марк повільно підвівся з крісла. Він обвів поглядом Ані та Ілана, і в його очах прочиталася глибока повага до їхньої вірності обов'язку.

     -  Це Кур'єрський кодекс... -  тихо промовив капітан, а потім на його обличчі з'явилася рішуча усмішка. -  Вони не кидають своїх замовників. І я пишаюся тим, що ви про це пам'ятаєте навіть зараз.

Марк розвернувся до навігаційної карти:

     -  Ми зробимо це. Але не так, як очікує Імперія. Ми не будемо саджати «Фенікс» на планету. До Гери, що у системі TRAPPIST-1, підійде сам «Арго» під виглядом звичайного нейтрального торгового вантажника, який просто проходить повз сектор. Ми оформимо цей вантаж як гуманітарну допомогу від незалежного фонду, а не як приватну доставку кур'єрів «Фенікса». Потім Ілан та Ані особисто передадуть контейнери зв'язковому колоністів на затіненому боці планети, не заходячи в офіційний порт. Ніяких імен, жодного згадування «Фенікса». Для колоністів це буде «анонімна допомога від друзів».

     -  Таким чином, вантаж буде доставлено, люди будуть урятовані, а для ІКР ви залишитеся привидами, які згоріли разом із піратським корветом, -  підсумував капітан.

     Ані зітхнула з величезним полегшенням і подивилася на Ілана. Хлопець міцно стиснув її долоню.

     -  Дякуємо, капітане, -  сказав Ілан. -  Тепер ми справді готові виконати свій останній рейс... перед тим, як зникнути для всього світу.

     -  Тоді до справи, -  скомандував капітан Марк. -  Яне, міняй курс на Геру. Дене, готуй фальшиві накладні і чипи маркування вантажу. Час закривати цей борг!

     ​Ідея Ані спалахнула в кают-компанії абсолютно природно, розрізавши залишки суперечок щодо безпеки:

     ​-  Капітане, висадка Ілана й мене -  це все одно ризик, який нам не потрібен, -  мовила дівчина, опираючись долонями на край столу. -  Нас вже добре знають місцеві диспетчери та зв'язкові. Якщо хтось бодай мигцем впізнає мій голос чи силует, вся наша легенда про «привидів» завалиться.

     ​Марк замислено звів брови, чекаючи продовження.

     ​-  Замість нас із вантажем підуть Ян і Ліза, -  впевнено запропонувала Ані. -  Вони виглядають як звичайні торгові представники Незалежного Фонду. А я заступлю на місце Яна за штурвалом «Арго» на час маневру. Я чудово знаю цей сектор і правила виходу з орбіти Гери, як ніхто інший з присутніх.

     ​Ян перезирнувся з Лізою й коротким, схвальним рухом голови підтвердив думку:

     ​-  А вона має рацію, капітане. Для колоністів ми з Лізою -  абсолютно незнайомі обличчя з вантажного борта. Ми проведемо передачу контейнерів за десять хвилин, підпишемо фальшивий анонімний протокол і піднімемося назад. Жодних розмов, жодних зайвих питань.

     ​Марк витримав коротку паузу, оцінюючи логіку розрахунку, і на його обличчі з'явилася схвальна посмішка.

     ​-  Відмінний тактичний хід. Кур'єрська місія буде закрита руками «перевізників Незалежного Фонду», а наші головні свідки залишаться в повній безпеці на борту. Ані, сядеш за штурвал одразу після гіперстрибка.  Яне, Лізо -  будете передавати вантаж.

     ​​Через вісім годин «Арго» без проблем приземлився у терміналі Гери.

     ​Ані сиділа в пілотському кріслі «Арго», впевнено тримаючи штурвал важкого корабля. Поруч Ілан відстежував параметри сканерів далекого виявлення, забезпечуючи повну «сліпоту» для місцевих імперських спостережних пунктів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше