І один у полі воїн

Розділ 22

     Все відбувалося у шаленому темпі, де кожна секунда вирішувала долю екіпажу.

     ​Поки Ян та Ілан розбиралися з піратами й майстерно заводили «Фенікс» у вантажний трюм «Арго», а Ден із капітаном з інформацією і серверами, дівчата вирішили даремно часу не гаяти.

     ​-  Слухай, Ані, -  мовила Ліза, хитро примружившись і оглядаючи каюту капітана корвета. -  Це ж пірати! Вони грабують цивільні транспорти й колоністів. Не може бути, щоб у них на борту не було сховку зі здобиччю!

     ​-  Думаєш, варто перевірити? -  з усмішкою запитала Ані, у якої після всіх жахів полону нарешті з'явився азарт.

     ​-  Не просто варто, а це наш моральний бонус за пережитий стрес!

     ​Дівчата підійшли до справи з усією серйозністю. Поки хлопці бігали з проводами та магнітними затискачами, Ані й Ліза буквально перевернули каюту ватажка догори дном. Вони простукували фальш-  панелі, перевіряли подвійне дно в шафах і зрештою, за важким голографічним портретом Брудного Діка знайшли його -  масивний, вмонтований у стіну каюти сейф із важким кодовим замком.

     ​-  Є! -  вигукнула Ліза.

     ​За допомогою плазмового різака, знайденого у піратів дівчата відкрили сейф. Всередині акуратними, важкими стопками лежали чиповані накопичувачі з міжгалактичними кредитами -  цілі статки, загарбані корсарами за роки грабунків!

     ​-  Оце так «трофеї», -  здивовано прошепотіла Ані, згрібаючи чипи в контейнер. -  Марк явно знайде, куди це витратити на користь підпільному руху... ну, або на запчастини для «Арго».

     ​Зі здобиччю в руках дівчата забігли на «Арго» за лічені хвилини до зльоту.

     ​Ден, гарячково витираючи піт з лоба, якраз ввів фінальну команду дешифрування серверів, а Ян та Ілан зафіксували «Фенікс» силовими кабелями. Усю команду піратів, які ще були під впливом ментального навіювання, помістили до вантажного трюму, а знешкодженого капітана піратів зв'язали й перенесли в ізольований відсік.

     ​-  Усі на борту! Двигуни на максимум! -  пролунав гучний наказ Марка по корабельній трансляції.

     ​«Арго» рвучко відірвався від кам'янистого ґрунту планети. Важкий корабель зачепив дюзами сизий туман, розганяючись і стрімко піднімаючись крізь щільні шари атмосфери назустріч холодному сяйву зірок.

     ​Ілан та Ані стояли біля оглядового екрана на містку «Арго», тримаючись за руки й спостерігаючи, як сіра планета-  привид повільно зменшується у розмірах. Дівчина стискала в іншій руці невеликий контейнер із знайденими кредитами, перемигуючись із Лізою.

     ​І саме в той момент, коли «Арго» перетнув верхню межу атмосфери й вийшов на орбіту, просто з чорноти космосу біля планети матеріалізувався зловісний, гостроносий крейсер Імперії.

     ​На містку «Арго» загрозливо замиготіли червоні індикатори загрози.

     ​-  Вони нас бачать?! -  вигукнула Ані, міцніше стиснувши долоню Ілана.

     ​-  Ні, ми встигли лягти на протилежний курс і сховатися в тіні природного супутника, -  швидко відповів Ян, вирубавши всі активні сканери «Арго», щоб не випромінювати радіосигнали. -  Вони навіть не сканують сектор. Їм байдуже.

     ​Імперські військові не збиралися розбиратися, чи залишився хтось на борту, чи вижили їхні найманці, чи виконане завдання. Вони прибули лише з однією метою -  остаточно зачистити сліди.

     ​З бортів імперського крейсера вирвалися кілька сліпучих променів важкої орбітальної артилерії.

     ​Світлові списи прошили атмосферу й прямо на поверхні планети вибухнули точкові плазмові спалахи. Покинутий піратський корвет за лічені секунди перетворився на сліпучу, розплавлену кулю вогню. Його броня розлилася рідким металом, а залишки конструкцій просто спопеліли, не залишивши жодного доказу існування корабля чи його екіпажу.

     ​Зробивши справу, імперський крейсер повільно розвернувся. На його дюзах спалахнув блакитний імпульс, і за мить грізний військовий корабель безшумно «розчинився» у бездонній темряві космосу, пішовши в гіперстрибок.

     ​На містку «Арго» запанувала важка тиша.

     ​-  Оце так зачистка... -  прошепотів Ден, збліднувши. -  Вони б спалили й нас, навіть не спитавши прізвищ.

     ​Ілан обійняв Ані за плечі. Вони дивилися на палаючу цятку на тілі планети -  там, де ще кілька хвилин тому стояв піратський корвет «Чорний Клик». Вони вирвалися з цієї пастки лише завдяки диву, власному розуму, допомозі жителів цієї дивної планети – менталів, та кмітливості усієї команди.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше