Розділ 21

     Пролетів неймовірно казковий вечір, промайнула солодка ніч. І ось, нарешті, низький, наростаючий гул гіпердвигунів примусив Ілана та Ані повернутися до реальності. Ментальні ілюзії гір, які вже стали звичайним краєвидом цієї планети,  розчинилися в сизому тумані планети, поступаючись місцем жорсткому силуету чорного піратського корвета. З-  за важких туманних хмар, розрізаючи сірі сутінки яскравими прожекторами, повільно опускався знайомий і такий рідний корпус «Арго».

​     Коли важкий трап дослідницького корабля з брязкотом опустився на кам’янистий ґрунт, напруга останніх днів остаточно спала.

​     Першим із трапу буквально злетів Ян. За ним спокійним, але квапливим кроком спускався Ден, а слідом -  Ліза й капітан Марк.

​-  Ти диви - вони живі! -  вигукнув Ян, набігаючи на Ілана й згортаючи його в обійми так міцно, що в того перехопило подих. -  Ми ж прочесали пів сектору! Сканери божеволіли.

​     Ліза одразу підхопила Ані, міцно притиснувши дівчину до себе. В її зазвичай стриманих очах блищали сльози:

     -  Ані... слава Всесвіту. Ми вже думали, що запізнилися.

​     Ден мовчки підійшов до Ілана, з повагою ляснув його по плечу й коротким, але теплим поглядом оцінив стан хлопця:

     -  Здається, ти тут не просто вижив, а ще й цілу базу під себе підім'яв. Молодець, інженере.

​     Капітан Марк підійшов останнім. Його суворе обличчя розгладилося, а в очах спалахнуло глибоке батьківське полегшення. Він почергово обійняв і Ані, і Ілана:

    -  Ви зробили неможливе, діти. Але головне -  ви цілі. А тепер ходімо всередину. Нам треба розібратися з цим гніздом.

     ​​Уся команда піднялася на захоплений місток піратського корвета де на моніторах миготіли заблоковані системи судна.

​     - А де капітан «Чорного Клика»? Де сам Брудний Дік? Ви ж не позбавили його життя? – капітан Марк зупинився, уважно вдивляючись в обличчя Ілана. – І куди ви поділи цілий загін піратів з цього корабля?

     ​Ілан похмуро глянув на Марка і кивнув головою в сторону дверей:

     -  Ми зачинили Брудного Діка в камері, де мене тримали пірати. А пілота-  навігатора, що був з ним на містку, в камері поблизу. Також є ще вартовий, який охороняв Ані. Той зараз знаходиться якраз в її камері. Там йому саме місце! А всіх інших піратів наші друзі с планети пообіцяли незабаром доставити до апарелі «Чорного Клика».

     - Друзі? Ви з Ані навіть тут примудрилися завести собі друзів. Адже це ж порожня планета! – здивовано підняв брови Ян.

     -  Друже, ми все вам докладно розповімо, коли на це буде час, -   Ілан серйозно подивився на капітана. – А зараз у нас залишилося не більше ніж 15 годин.

     -  Так, Ілане, чекаю від тебе детального звіту на «Арго», коли вшиємось звідси. Так ти говориш, Ілане, що Брудний Дік і є той, хто виконував накази ІКР? -  похмуро запитав Марк.

​     -  Так, -  підтвердив Ілан. -  Це я чув сам, по рації.   У нього був прямий наказ. Але потім, коли я втік від них, люди Імперії висунули їм ультиматум. Якщо вони не знищать нас і не зачистять сліди, імперська ескадрилья випалить цей квадрат разом із ними. 

​     Марк замислено провів рукою по підборіддю, а потім рішуче мовив:

     ​-  Брудний Дик не залишиться тут. Ми забираємо капітана піратів із всією командою з собою на «Арго». Вони -  наш живий доказ. Беззаперечне свідчення того, що Імперія системно знищує небажаних свідків. Я знаю людей з «Вільної Планети», які чекають саме на такі факти. Ми використаємо їх свідчення, щоб викрити цю систему.

     ​Марк розвернувся до команди й почав швидко розподіляти завдання:

     ​-  Дене, є робота для тебе. Прочеши бортовий комп'ютер цього корвета вздовж і впоперек. Мені потрібні всі зашифровані канали зв'язку, накази, коди імперських кураторів і будь-  які докази їхніх угод. Ми мусимо мати беззаперечні докази їхнього зв'язку з Брудним Діком. Витягни з цієї системи геть усе, поки сюди не прибули імперськи кораблі зачистки.

     ​-  Зроблю в найкращому вигляді, капітане! -  відповів Ден, уже розгортаючи свої термінали й приєднуючись до центрального сервера корвета. -  Я змушу цей комп'ютер розказати навіть те, що він сам забув! Зариюся в їхній архів так, що вони й самі здивуються, скільки всього про себе дізнаються.

​     Марк перевів погляд на хлопців:

     ​-  Яне, Ілане, на вас інші завдання.  По-  перше, доставити усіх піратів на борт «Арго». Там вже люди з моєї команди допоможуть розмістити їх у вантажному трюмі. По-  друге, ваш човник «Фенікс» все ще стоїть припаркований неподалік. Його не можна тут залишати. Треба евакуювати «Фенікс» й підняти його на борт «Арго».

     Ілан підняв сумні очі на капітана і важко зітхнув:

       -  Капітане, тут є серйозна проблема. Коли пірати  підняли наш човник на борт «Чорного Клика» і добиралися до нас з Ані, вони діяли безжально. Щоб уриватися всередину, штурмовики Брудного Діка буквально вирізали вхідний шлюз «Фенікса» плазмовими різаками. Дверний блок деформовано, герметичний контур повністю зруйновано. Сам він не злетить.

      Ян примружився, швидко обмірковуючи потрібне рішення: -  Можна буксирувати його на зовнішній підвісці, але це дуже небезпечно. Але рішення є. На «Арго» у вантажному трюмі є потужна важка лебідка та транспортувальні магнітні захвати. Ми можемо опустити «Арго» якомога нижче до поверхні планети, випустити силові троси, зачепити «Фенікс» магнітними захватами та затягнути його прямо в наш вантажний док.

     -  А що робити з пропаленим шлюзом? -  запитав Марк. -  Поки ми будемо затягувати його у вантажний відсік, розгерметизація може пошкодити «Фенікс».

     -  Я запечатаю проріз напіврідким термополімером і аварійним гермо-  пластиром, -  упевнено мовив Ян, в очах якого спалахнув звичний азарт. -  Цього вистачить, щоб утримати внутрішній тиск, поки ми піднімемо його на «Арго». А вже на борту, у нашому ремонтному боксі, ми з Іланом виріжемо пошкоджений шматок обшивки, вваримо нову раму й встановимо новий шлюзовий люк із нашого резервного запасу. Дайте мені лише зварювальний апарат і пару годин!