І один у полі воїн

Розділ 13

     Тим часом, на капітанському містку піратського корвета панувала напружена, гнітюча атмосфера, отруєна липким страхом.

     ​На чолі столу висідав ватажок «Чорного Клика» -  капітан, якого в найкримінальніших куточках Галактики знали під прізвиськом Брудний Дік. Отримав він це ім'я зовсім не через зовнішній вигляд: Дік завжди вдягався з підкресленою, майже педантичною охайністю -  ідеально вкладені у зачіску чорні волосся до плечей, свіже випрасуваний темно-  синій кітель, сніжно-  білий комірець, вичищені до дзеркального блиску високі чоботи. Проте «брудним» його називали за душу й методи. Він без вагань брався за найчорнішу, найкривавішу роботу, від якої відмовлялися звичайні космічні пірати: викрадення дітей, катування, замовні вбивства та зачистки беззбройних колоній.

     ​Зараз цей чоловік, що ідеально виглядав, повільно натягував на праву руку тонку шкіряну рукавичку. Перед ним на колінах стогнали двоє вартових, які відповідали за охорону бранців.

     ​-  Тобто ви хочете сказати, -  процідив Брудний Дік, і його голос звучав отруйно-  спокійно, -  що якийсь зелений хлопець не просто вислизнув у вас під носом під час аварійної посадки, а ще й дівчисько майже втекло? Ви що там всі заснули, бовдури?!

     ​-  Капітане, змилуйтеся! -  заскиглив один із піратів, тремтячи всім тілом. -  Вони скористалися панікою, коли ми розгубилися! А потім ще дівка вкусила Хряща за руку й вдарила його в око, а хлопчисько...

     ​Дік не дав йому договорити. Його рух був блискавичним і нещадним. Капітан в одну мить дістав плазмовий бластер. Гримнув короткий постріл, і зелений спалах пробив груди пірата наскрізь. Нападник навіть не встиг закричати -  його туша важко впала на металеву підлогу.

     ​Другий вартовий зблід, наче мрець, і поповз назад, втискаючись у стіну:

     -  Капітане, благаю! Я знайду хлопця! Я власноруч відірву йому голову!

     ​Брудний Дік повільно опустив зброю й огидно скривився, витираючи хусткою ледь помітну краплину кіптяви зі свого білосніжного манжета:

    ​-  Приберіть це сміття. А ти, -  він указав стволом на ледь живого вартового, -  якщо не прочешеш[MM1]  кожен каньйон цієї клятої планети прямо зараз, ляжеш поруч. Геть!

      ​Коли двері каюти зачинилися, залишивши капітана наодинці з помічником, Брудний Дік підійшов до голографічного терміналу. Його охайний вигляд тепер лицемірно контрастував із панікою, що наростала всередині: операція з тріском валилася, а замовник не пробачав помилок.

     ​Канал зв'язку був наглухо зашифрований через військовий ретранслятор. Повітря над консоллю здригнулося, і з'явилася темна, змазана постать у строгій імперській формі без розпізнавальних знаків. Обличчя замовника ховалося в глибокій тіні, але його голос -  холодний, металевий і позбавлений будь-  яких емоцій -  різав слух, мов лезо.

​     -  Доповідайте, -  прокарбував замовник. -  Ви вже доставили пілотів «Фенікса» на каторжні рудники?

     ​Ватажок піратів важко ковтнув, намагаючись зберегти зухвалий вигляд, але в його очах мигнула тривога:

     ​-  Виникли... деякі ускладнення, пане. Спочатку все йшло строго за схемою: ми перехопили їхній «Фенікс» у квадраті, заглушили системи й упакували обох кур’єрів. Але потім на нашому власному кораблі сталася бісова аномалія! Охолоджувальна система оказалася пошкоджена і нам  довелося терміново садити корвет на першу-  ліпшу незаселену планету поруч.

     ​Силует на голограмі загрозливо подався вперед.

     ​-  Поломка? На військовому корветі? Ви що, там всі п'яні, корсари?!

     ​-  Наші механіки самі в шоці! -  виправдовувався ватажок, витираючи піт з чола. -  Вони досі не можуть зрозуміти, що сталося з системою охолодження і як це ремонтувати. Та це ще не все... Дівчисько Ані у нас, у казематі під подвійним замком. А от хлопець... Ілан... під час посадки вислизнув. Ми виставили периметр, але він десь на цій клятій планеті. Нам потрібна ваша допомога! Надішліть ремонтний катер або тягач!

     ​Здавалося, що голограма спалахнула від люті замовника.

     ​-  Ви бездарні, тупі недоумки! -  гримнув голос імперця, від якого здригнулися динаміки. -  Вам дали ідеально розраховану операцію! Чисту, без слідів! Требо було тільки слідувати за планом! А ви не просто розбили корабель, а ще й упустили хлопця, який бачив ваші обличчя!

     ​-  Ми його знайдемо й приб'ємо! -  загарчав пірат. -  Головне -  допоможіть з ремонтом!

     ​-  Жодної допомоги не буде, -  викарбував замовник, і його голос став крижаним. -  Якщо цей хлопець вийде на зв'язок або його знайде якийсь патруль -  ви здасте нас. Якщо ви не відремонтуєте корабель власноруч і не спіймаєте, або ліквідуєте хлопця протягом 48 годин, ми скасуємо транш. Ви не отримаєте жодного кредиту. Більше того -  я особисто відправлю до вас корабель, щоб зачистити цей квадрат разом із вами, вашим корветом і бранкою. У вас дві доби. Час пішов.

​      Голограма з тріском згасла.

     ​Брудний Дік зі звірячим гарчанням ударив кулаком по голографічному терміналу, вибивши іскри. Переляканий помічник, що стояв біля дверей, здригнувся:

      ​-  Капітане... Що робимо?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше