Один рік мого життя

День 348 (17.06)

Вчора не мала часу писати, біль щось не стухає, а навпаки йде по наростаючій . Бісить. Це максимально не приємно. Я його відчуваю навіть коли намагаюсь спати. А найгірше в цій ситуації те, що сестра каже, що в неї таке було за декілька днів до пологів. Які пологи!? Ще 2 місяці! Я знаю, що мене всі про це попереджали, і така ймовірність є, але ну ні!!! Завтра йду до лікаря, щоб все роз’яснила, може воно так має бути, а я панікую. Є велика надія, що це просто проблеми зі спиною, і мій самонакрут.

Якщо все буде добре, домовилась з Сашою їхати на вихідні кудись на природу, дуже хочу…. Це ще він у мене такий панікьор, ледь мене в швидку сьогодні не запхав…

Ох, хочу нормальне самопочуття, щоб бути в ресурсі…вже просто не можу!

Юлія Цюрик

Подобається

#2932 в Сучасна проза
#2097 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись