Один рік мого життя

День 347 (15.06)

У мене вихідний. Тільки вечері запросили на благодійний вечір, там гроші на дитбудинок збирають, я мусила піти. Це ж ще й Саші робота, то ми ледь встигли. Я трохи не встигла нормально нафарбуватись, але то таке. Це не прямо світська подія, але хотілось би бути гарною. Цього разу реально багато грошей зібрали. Певно тому що дітям.

А ще я сьогодні стільки компліментів отримала в сторону животика, типу що дуже гарно виглядаю. Так приємно це чути…Я набрала менше 10 кг, залишилось всього два місяця, тож перспективи в цьому плані бомбезні, буде худенькою. Все через постійну зайнятість. Хоча спина щось теж не проходить. Бісить мене. Дуже, бо трохи переживаю. Але то таке. Може трохи пізніше схожу до лікаря.

Юлія Цюрик

Подобається

#2924 в Сучасна проза
#2091 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись