Один рік мого життя

День 332 (31.05)

НЕ віриться, що вже останній день весни. От як так час швидко летить. На моєму календарику вже -6. Навіть більше…ПДР ж 23 серпня. Сьогодні ходила до лікаря. Він не сильно задоволений моїм станом, але в цілому я ж почуваю себе добре. Є небезпека передчасних пологів. Але для життя дитини це вже менш небезпечно. Саші нічого не кажу, бо я оце знаю : до ліжка прив’яже.

А ще ми з Сонею і Кірою ходили «на тортик». В нову кав’ярню, там мега смачна кава. Добре посиділи, дівчата розказували про роботу, а я зараз так –нічого не роблю. От думаю може знову ще переклади відновити, якщо мене візьмуть звісно, бо як мінімум, гроші потрібні будуть…

І кастинги знайшла на шоу, кіно. От чисто заради цікавості схожу наступного тижня. А може візьмуть та й візьмуть. Ех, завтра кастинг з озвучки, тільки згадала. Шеф просив піти, там на мультик якиїсь і було б добре, якщо я пройшла, хороший піар для каналу, але я в такому не сильна, тож шансів мало. Ой!

Це я згадала шо не виключила м'ясо по французьки і побігла на кухню. Слава Богу не сильно підгоріло, їсти можна. Саша сказав що смачно. Та й добре.

До речі, маму беруть. Ура!

Юлія Цюрик

Подобається

#2932 в Сучасна проза
#2097 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись