Один рік мого життя

День 328 (27.05)

Цього ранку я просто провалялась в ліжку. Проспала годин до 11. Якось взагалі не розумію як так вийшло. Цей день ми провели у двох з Сашою. Хочу поїхати ще на декілька днів до батьків. У них багато роботи по дому, я б дуже хотіла допомогти чим можу. Планів загалом багато, ще б вони завжди збувались було б добре.

А сьогодні Саша зранку пропадав по справах, я прибирала і готувала. Давно я стільки часу там не проводила. Печиво спекла, ніби смачно вийшло. Хочу тепер новий рівень – кулінарне шоу. А ще в мене починається тиждень без роботи. Цікаво на який день почнеться ломка.

Я сьогодні навіть косметологічними процедурами встигла зайнятись – в шоці з себе. І спортом позаймалась. Сашу на прогулянку витягнула, жири зганяти. Ну, а що об’ївся моїх смаколиків.

Та й мені пора переставати їсти стільки солодкого, бо відчуваю себе великим бегемотом. Як мінімум треба перестати піддаватись на маніпуляції і не їсти о 12. Хух, пора спати.

Юлія Цюрик

Подобається

#2924 в Сучасна проза
#2091 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись