Один рік мого життя

День 321 (20.05)

Спочатку думала розповісти про все дорогою назад, але тоді б емоції розвіялись,  та й часу вистачає, тож: у нас афігенський готель, такий гарний вид з вікна, що не передати словами.  Я вже засмучена, що завтра їхати назад…З України ви вилетіли о 3, до того само зрозуміло не спали. Тільки як я пристебнула пасок безпеки в літаку одразу вирубилась.  Летіли 2.5 години, але поки вибрались з аеропорту там була вже 7 ранку. Представник готелю одразу завіз нас трансфером туди.  Це дуже зручна штука, бо не треба їхати незрозумілим автобусом – незрозуміло куди.  Ми вирішили не витрачати час, тим паче не спати, одразу прийняли душ, зібрались і гуляти по місту.  Ходили по стандартному маршруту, який нам порадив гугл. Плюс в путівку входили деякі екскурсії від готелю. Бачили «Рейскмузеум», погуляли вздовж канал Амстердама. Які ж його вулички гарні, я стільки фото поробила…Там якось навіть вихається інакше…В 12 вийшли на пошуки їжі. Це був перший прийом їжі від вчора, тож те, що я не впала десь в обморок від сонця це вже рекорд. Просто до того, якось взагалі не хотілось. Зайшли за порадами в етнічне кафе, яке загубилось серед вуличок, там було мега смачно і недорого,  не те що в центрі.  Потім пішли на міст «Пітон». Мені він трохи схожий на наш київський, над Дніпром.

А завтра нас везуть в парк тюльпанів. Не можу дочекатись як побачу ті плантації. Ще були в Королівському палаці. Там нічого так, але бувають замки і по краще. Але галочку поставили. В музей вирішили не йти, бо хотілось витратити час на щось інше. А ще ми пішки находили десь 25 кілометрів…Ноги гудуть. Але це так кайфово. Обожнюю подорожі саме за ці відчуття.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше