Один рік мого життя

День 305 (04.05)

От і завтра через декілька годин. Лячно капець. Мандраж. Сумніваюсь, що засну. А Саша такий спокійний як удав – бісить мене цим. Батьки вже теж у всю готуються до суботи, подарунків понакупляли…от нащо, краще б економили на будівництво, це найкращий подарунок. Ааа і так, сьогодні сталась історична подія, вони внесли перший задаток. Вирішили не затягувати і купили той, який ми дивились в перший день. Решту коштів віддадуть, коли продадуть все вдома. Зараз активно цим займаються. Тижня два, максимум три і можна починати переїжджати каже ріелтор, бо майно продасться швидко. І хазяїни цього будинку прекрасні люди – погодились зачекати отримання повної суми. Будуть робити ремонт і жити одразу. Але це ще не точно, тільки мої здогадки, вже приїдуть в суботу детальніше розкажуть. Та й таке.

Юлія Цюрик

Подобається

#2924 в Сучасна проза
#2091 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись