Один рік мого життя

День 304 (04.05)

Ех цей відлік часу.  Сьогодні зідзвонювались з рестораном, підтвердили, що все в силі, до узгодили все по меню. Я хочу, щоб був великий вибір салатів, і здорові, і майонезні, і з курятиною, і з рибою. Бо то я, і салати – це любов. Саша проконтролював наявність м’ясних страв. Ну і дійшли до згоди з гарніром.  Торт купили в звичайній кондитерській, не запарювались стосовно цього, він великий, гарний, а головне смачний, що ще треба.  І там багато крему. Сподіваюсь гості оцінять. І  будуть ситими.

Єдина проблема, яка залишилась –це моє плаття. От одягнула я  ще раз те, що замовила тоді, а мені взагалі не подобається. І це не дає мені спокою.  Думаю, може змінити все і купити просто оверсайзну рубашку і штани. Хоча шкода витрачених грошей, а з іншого боку  хочеться бути красивою. Тим паче Саша не проти. Каже, що головне, щоб я відчувала себе щасливою.

Крім святкових хлопот,  я ще їздила до лікаря.  Там зробили планове УЗД, підтвердили дівчинку, ну в цьому я сумнівалась найменше, ще так оглянув. Загроза нікуди не зникла. Порадив знизити темп життя ще на трішки.  І виписав ліки. 1, а бажано 2 місяці мушу якось протриматись.  Це не катастрофа, але я все одно засмучена.  Але в лікарню не кладуть, вже добре.  Саші, до речі, не казала, менше знає – краще спить – роблю як він.

Ще зовсім трохи працювала. Хоча всі знають, що в мене весілля, тож можу по факту, взагалі там не з’являтись, а просто почати працювати же з понеділка.  Але це не про мене, я краще раніше закінчу, і матиму просто вихідні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше