Ех цей відлік часу. Сьогодні зідзвонювались з рестораном, підтвердили, що все в силі, до узгодили все по меню. Я хочу, щоб був великий вибір салатів, і здорові, і майонезні, і з курятиною, і з рибою. Бо то я, і салати – це любов. Саша проконтролював наявність м’ясних страв. Ну і дійшли до згоди з гарніром. Торт купили в звичайній кондитерській, не запарювались стосовно цього, він великий, гарний, а головне смачний, що ще треба. І там багато крему. Сподіваюсь гості оцінять. І будуть ситими.
Єдина проблема, яка залишилась –це моє плаття. От одягнула я ще раз те, що замовила тоді, а мені взагалі не подобається. І це не дає мені спокою. Думаю, може змінити все і купити просто оверсайзну рубашку і штани. Хоча шкода витрачених грошей, а з іншого боку хочеться бути красивою. Тим паче Саша не проти. Каже, що головне, щоб я відчувала себе щасливою.
Крім святкових хлопот, я ще їздила до лікаря. Там зробили планове УЗД, підтвердили дівчинку, ну в цьому я сумнівалась найменше, ще так оглянув. Загроза нікуди не зникла. Порадив знизити темп життя ще на трішки. І виписав ліки. 1, а бажано 2 місяці мушу якось протриматись. Це не катастрофа, але я все одно засмучена. Але в лікарню не кладуть, вже добре. Саші, до речі, не казала, менше знає – краще спить – роблю як він.
Ще зовсім трохи працювала. Хоча всі знають, що в мене весілля, тож можу по факту, взагалі там не з’являтись, а просто почати працювати же з понеділка. Але це не про мене, я краще раніше закінчу, і матиму просто вихідні.