Один рік мого життя

День 302 (01.05)

Час так швидко летить, що я не помітила, як настав останній місяць весни. Зате буде, що згадати в старості і дітям розказати. Саша годину тому приїхав додому. Втомлений з літака, кажу, щоб ліг поспав, але в нього ще якісь там справи. Каже, що обстеження показало позитивну динаміку. Ну в цьому випадку довіряй, але перевіряй. Тому я написала лікарю, він знає мою ситуацію, тому в двох словах розписав, що і як. В цілому, лікування трохи скорегували, але так динаміка дійсно позитивна. МРТ в межах норми, а от результати аналізів лікаря не потішили. Ліки вдарили по печінці і треба знову на деякий час сідати на дієту.

А в мене сьогодні день був не сильно загружений. До 12 лазила вдома: прибирала на кухні, готувала поїсти, за Одрі треба було прибрати. Потім пішла в магазин йому по корм, і так ще потрохи накупила. Потім поїхала в павільйон, там сьогодні більше паперова робота, зайняла в мене годин з 2-3, а далі знову була вільна. Якось я не сильно звикла до таких не загруженних днів, аж не знала куди себе подіти. Встигла навіть фільм подивитись – самій дико це чути, але маємо те, що маємо.

Юлія Цюрик

Подобається

#2924 в Сучасна проза
#2091 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись