Один рік мого життя

День 294 (23.01)

Я не виспалась, сьогодні існую як овоч. Важко прокидатись на самому піку сну. Хочу раніше я робила це на «раз два». Можливо дитина забирає багато енергії. Але спати раніше поки лягти не можу – тоді нічого не встигаю.

А ефір пройшов добре. Без сюрпризів і за планом. Анонсували вихід мого шоу. До мене стільки уваги було прикуто, що я себе почувала дуже не зручно, але пережила це. Потім приготувалась до завтрашнього ефіру і побігла на студію. Крім того, що ми у всю знімаємо нові випуски, треба ще слідкувати за іншими етапами роботи, переробляти певні недоліки. Дала інтерв’ю для журналу з яким домовилось керівництво. Вони теж анонсують вихід. Ще маю передивитись повний перший випуск – дати дозвіл на вихід грубо кажучи. Ох, додому я прийшла десь об 10. Отримую за це наганяй від своїх, бо «не бережусь», і все в тому дусі. Але з якої радості я маю сидіти вдома, якщо нормально себе почуваю!? Пішла я спати, бо до прокидання залишилось всього годин з 5.

Юлія Цюрик

Подобається

#2932 в Сучасна проза
#2097 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись