День 293 (22.01)

Якщо не брати до уваги, що я «майже мертва», то це був дуже класний день.  Трохи навалилось все за раз, але по факту ми навіть все встигли.  Зранку, я почапала на офіс.  Завтра ефір як –не-як.  Там побула годин об 11. Справи були такі, які мусила зробити от і все. Хоча знала, що батьки чекають і намагалась все зробити швидше. Вони за цей час з Сашою встигли доїхати до мене. Пішли в кафе поснідати, бо я була сильно голодна. А потім одразу дивитись на будинки. Перший взагалі не сподобався.  Будинок маленький, і все якось абсолютно не логічно розташоване.  А от другий в саме серце – все так класно і гарно розташоване.  4 спальні. Як каже мама, тут навіть дитяча є.  Хоча ми ж з ними жити не будемо, це так – погратись, все одно це безмежно мило. Плюс є веранда. І краєвиди. Якщо брати все разом, то цей будинок на рівні з вчорашнім фаворитом. Але ремонт тут гірший. А двір навпаки…Не такий просторий, територія набагато менша, ніж у вчорашнього фавориту. Річки поруч немає. Батьки поїхали додому, будуть думати. Як мінімум, треба ще бабусі треба показати. Вона певно і стане тим, хто все вирішить остаточно. Можна в принципі ще варіанти знайти, але саме таких два варіанти по ціні і кості дуже важко знайти. Ще за день встигли побути у Сашиної мами. Душевно. По сімейному. Мама весь час переживала, щоб ми встигли відвести їх на вокзал – встигли, поїзд без них не поїхав.  А зараз ми готуємось спати.