Один рік мого життя

День 290 (20.04)

Юху. Так! Важко описати емоції, але я тепер наречена ще й офіційно.  Як тільки зайшли хотілось втікти – коли ти з животиком, тебе сприймають трохи по іншому.  Але я себе пересилила. Дали вибирати дати: 3, 4 або 5.05.  На останню дату час був аж на 17, бо дата гарна. Ми вирішили її і обрати. Щоб легше запам’ятовувати.  Все одно запрошувати особливо нікого не будемо. Тільки найближчих друзів. А в суботу з рідними посидемо.  З животом відсвяткувати на повну все одно не вдасться.  Думаю на рахунок сукні, Я буду з животом  і в весільній мені буде точно негарно, хочу підібрати щось таке, що просто пасуватиме, не важливо що. А ще хочу замовити ресторан. Підрахувати гостей, розіслати всім запрошення…Зроблю це на цьому тижні. А ще ж робота між цим всім…Такі от в мене новини. Працювала сьогодні і ввечері, десь о 9 зайшла додому.

Завтра чекаю батьків в гості. А ще треба не забути записатись до лікаря, через ту інфекцію мушу перевірятись кожен тиждень. Ех. Ще треба пити таблетки…Хоча ж ніби все добре.

А Сашка мій такий молодець – сьогодні передивлялась його ефір в записі, як же він це професіонально робить. Пишаюсь! Хоча я і є зацікавлена особа і буду хвалити його в будь-якому випадку, на рахунок цього кажу праву. На початку травня вийде і мій перший випуск в ефір. Головне вкластись в графік, бо трохи все поїхало через мій лікарняний.  До речі, їздила до Васі на пироги сьогодні. Так,  вона в нас ще той кулінар. Я об’їлась досхочу тією смакотою.

Чекаю приїзду батьків з великим нетерпінням. Хочу їх обійняти  дуже сильно.  Я надто гіперактивна сьогодні, хоча пора спати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше