Один рік мого життя

День 289 (19.04)

Так, вчора я його довела, і ми пішли гуляти по нічному Києві. Коли повертались додому потрапили під дрібний дощик. Але він був теплий і приємний. Все одно весна на дворі. А ще я забігалась і заплуталась в днях. Весь день була в роботі, спочатку відзнімали частину шоу, потім я давала інтерв’ю, про вихід передачі журналу. Але я взагалі не втомилась, не помітила, як і день минув. Правда фізична активність трохи підкачує. Намагаюсь більше сидіти, а не рухатись.

Саша теж на роботі майже весь день. Підготовка до ефіру, запис ефіру і так далі. Не звично з ним бачитись тільки вечері. Але не проблемно. Так добре, коли ти пишаєшся своїм чоловіком і знаєш, що і він тобою. До речі, надумали завтра подавати заяву. Нарешті маємо спільний вільний час. Зустрічаємось о 15 біля РАЦСу за планом.

Юлія Цюрик

Подобається

#2924 в Сучасна проза
#2091 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись