Один рік мого життя

День 288 (18.04)

Батьки сьогодні виставили на продаж свою квартиру. Бабуся після довгих роздумів погодилась з умовою, що буде мати окремий вихід з нового будинку. Ну це в її стилі – вона звикла до самостійності і свободи. Не вірю, що самі-самі рідні будуть поруч. Дуже рада. Бо як би там не було родина – це саме цінне. Зараз я це зрозуміла на всі сто відсотків. Поки варіантів у них три: Вишгород, Вишневе, Буча. Всі безмежно гарні, маленькі і недалеко від Києва. Хочу з ними поїхати на оглядини домів.

А на роботі все стабільно добре. Я там була годин з 4 всього. Це межа, коли ти отримуєш задоволення, а не мучишся. Готуємось до випуску. Я просто закохана в свою команду. Я годину тому випила кави і тепер хочу пригати, стрибати, гуляти…Нию Саші, щоб кудись пройтись, але він втомлений і не хоче. Взагалі мої бажання, то закон зараз. Подумаєш 11 ночі…. Все вирішено – не хоче, хай не йде, піду тоді сама.

Юлія Цюрик

Подобається

#2924 в Сучасна проза
#2091 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись