Один рік мого життя

День 287 (17.04)

Сьогодні у Саші перший ефір – прем’єра. У мене запис нового випуску. А ще мала візит до лікаря. До речі, забула написати вчора, що Сара «пищала» від мого подарунку. Я влучила в ціль. Казала, що якраз хотіла подібну замовляти. А кірин «сертифікат в спа-салон» оцінила не тільки вона, а й канадець. Ой, його звати Себастьян. Посиділи ми зашибенно.

Випуск сьогодні був з зірковим експертом. Спочатку я позаписувала всі підводки. Потім десь зо 3 години нарізали різні дублі з зіркою. Психологом за освітою, та мамою трьох дітей. Розповідала як прийняти той факт, що спочатку твоє життя не буде тобі належати. І як без травм для себе, та дитини грамотно і поступово повертатись до звичного ритму. А ще про цікаву тему: «Я тебе винянчила, я краще знаю». Вже відчуваю як ця тема буде присутня у мене.

А вечір у нас з Сашою був можна сказати романтичний. Ми вдвох готували смачну вечірю, потім її їли і дуже багато розмовляли. Я ним пишаюсь до мурах. Єдине, що дуже переживаю за стан його здоров’я, боюсь, щоб це не вплинуло в гіршу сторону.

Тим часом у мене +7 на вагах. Живіт росте, сильно і швидко. Лікар каже, що все в межах норми. Цікаво, яка вона буде. Якого кольоу в неї будуть очі. А чий ніс? Ще половина…і це станеться. Мене дере Одрі, щоб я дала йому поїсти. Все – пішла.

Юлія Цюрик

Подобається

#2925 в Сучасна проза
#2092 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись