Один рік мого життя

День 283 (13.04)

От вже і робочий тиждень добігає кінця. Залишилось тільки завтра. Сьогодні в Сари день народження. Вона зараз в Канаді – приїде через декілька днів. І ми відсвяткуємо її 25. Треба придумати, що подарувати, крім грошей. Хочеться, щось на згадку. Тим паче в мене є настрій шукати щось. Може якиїсь сертифікат на послуги, або ще щось. Або одяг. Або прикраси. А ще вона нас познайомить зі своїм Канадцем – цікаво-цікаво, який він там.

А ще новина дня. Тато каже: « Доць, а може нам по ближче до тебе перебратись». Я м’яко кажучи в шоці. Це мені говорить: «тата». Коли я шуткувала, що перевезу їх до себе, він якось не так все радісно сприймав. Мама каже, що він налаштований серйозно. Вже навіть гуглив в інтернеті скільки коштують будинки в київській області. Якщо продати все майно вдома+ бабусине, то можна купити класний двоповерховий будинок з подвір’ям десь в районах Вишгорода. Не з ремонтом мрії, але то ж тато – він все одно все під себе переробить. А ще він хоче займатись огородиною, садівництвом і так далі. А знаючи тата він ще ферму заведе. В будь- якому випадку я буду дуже рада. З онучкою будуть бавитись. По новинах – все.

Юлія Цюрик

Подобається

#2924 в Сучасна проза
#2091 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись