Один рік мого життя

День 282 (12.04)

Сьогодні просто чудесний і сонячний день. Так тепло! Добре. Незвично я б сказала. Я була на роботі. Там все добре. Ефір провели без «сюрпризів», а потім одразу поїхали на зйомку для одного з журналів. Мене навіть одну пофотографували. Це мої перші фото в цьому стані. Мала, до речі, почала проявляти активність. Я сьогодні, здається, відчула пеночки…Досі не можу відійти – надто багато емоцій. Ніколи не думала, що це так зворушливо. Саша з нею часто говорить – це наймиліше з усього, що я бачила. До речі, в батьків теж переміни в житті. Тато просто взяв і звільнився з роботи, я просто в шоці, він ніколи не жалівся на неї, а тут таке. Каже, що оформить пенсію і буде шукати нову. Головне, щоб закордон не чухнув, бо мама залишиться одна. Я не з тих дітей, хто переживав таку відсутність батьків і дуже цьому рада. Так, мені не купили квартиру і що? Мама в мене сама як дитина і без тата точно не впорається…отакі от в мене новини – робота, дім, робота. Але я щаслива.

Юлія Цюрик

Подобається

#2927 в Сучасна проза
#2096 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись