Один рік мого життя

День 277 (07.04)

Сьогодні я на трішечки втікла на роботу. Саша злиться, але мої бажання то закон, принаймні декілька наступних місяців.  Я втомилась сидіти вдома. Та й справи взагалі не перенапружують. Тай роботи я робила зовсім трохи – перезаписала підводки до випусків, які керівництво не одобрило, і подивилась з хлопцями ті шматки які на знімали в лікарні -  треба докупи скласти. І дуже багато чого дозаписувати. А ще говорила з шефом щодо мого повернення на ранкове шоу наступного тижня. Типу це не мій тиждень, але я просто хочу врятувати колег від виснаження, три тижні підряд, навіть періодично міняючись, це дуже багато. Він сказав, що подумає. Я дуже хочу, бо безмежно скучила за роботою, лікарі ще не в курсі, але я по відчуттях бачу, що це піде на користь, а не навпаки.  Шеф каже, що я варіант помінятись парами. Типу, щоб я приєдналась до Єгора. Страшно-цікаво як би з ним працювалось.

А Сашу на шоу не повертають. У нас відкриваються щоденні новини,  і його без кастингу беруть ведучим. Я трохи в шоці з цього приводу, але це однозначно класно. Боже, мій чоловік буде вести новини…Але головне, щоб здоров’я було.

Мама в гості кличе. Але поки не до того, хоча скучила безмежно. Просто переживаю через здоров’я.  Лікар радить поїхати до моря, ех, про це я можу тільки помріяти.  Хоча в нас ж має бути хоч якась весільна подорож.  Не знаю, що робити з тим весіллям. І хочеться, і колеться. Живіт надто великий.  Та й  зараз надто холодно, в моїх мріях це було літом… Можливо просто підберемо гарну дату, щоб розписатись, а весілля колись- там…Все одно, що люди скажуть, я думаю про себе, ну і про Сашу. Хоча він згодний на всі мої варіанти.. У мене якийсь порив душі вийшов, але то таке.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше