День 276 (06.04)

От всього очікувала, але такого точно ні.  Саша збудив мене о 8,  сказав, що маю 20 хвилин на збори і внизу нас буде чекати таксі.  Ми сіли і поїхали. Дорога вела як до зйомочного павільйону, в принципі так і вийшло.  Мені набрехали, що Марту треба підмінити, їй стало погано і так як всі знають, що телефон я тримаю на беззвучці, дзвонили одразу до Саші.   Почали гримувати. Я повірила, але той факт, що мені не можна ще йти до робити мене не полишав…Типу в сенсі? Саша був поруч, а потім сама не розумію як опинився в телевізорі, який висів в гримерній.  Почав говорити, щось типу: « ми зустрілись з тобою фактично тут, 9 місяців тому, і за цей невеличкий проміжок часу  пережили вже стільки, скільки нормальні люди певно за 10. Я ДАВНО ЗБИРАВСЯ це зробити, але ніяк не наважувався, через причині, які ти знаєш, але зрозумів, що чекати немає сенсу, я хочу прожити з тобою життя, хочу бути тобі законним чоловіком, і нехай я проживу небагато, цього ніхто не знає, головне, що поруч з тобою. Ти вийдеш за мене?!»

Я сама не зрозуміла як все почало трястись, сказала тремтливе «ТАК»       . З під землі з’явились оператори, які знімали мою реакцію. Мені сказали, що я можу піти його обійняти. Я побігла цілувати. Аплодували певно всі, хто був в студії.  Моя Оля казала, що ледь не заплакала, до речі, це вона все організовувала.

ВСІ думають, що це було очікувано, але насправді ні. Цього разу я взагалі не фокусувалась на штампі в паспорті.  Тай дитина, всі справи, вимоги від суспільства, тиск…А я хотіла, щоб це було по бажанню. Але видно, що він це робив від щирого серця. Я його кохаю, і нехай це сталось через певні обставини, це не зменшує мою любов до нього.  І сама пропозиція була незабутня.  А ще це ж було в прямому ефірі і це розлетілось по інтернету. Я стільки повідомлень в житті не отримувала, телефон розривається.  Багато, ще й не знав про вагітність, то вітають подвійно. Вже голова болить. Але то приємний клопіт.