День 268 (29.03)

Пішов третій день тут. Ні стоп, 4.  Політ може бути. Але думаю це через величезну кількість крапельнець і таблеток, які я приймаю. Добре, що я все таки пішла в лікарню – певно. Ну і головна новина цього дня – ми нарешті вибрали ім’я. Так, я всього на 4 місяці і що. Це такі мої забаганки – маю право. Мама виконала наше замовлення і зробила папірці. Як тільки прийшов Саша ми одразу приступли до вибору. На чун-га-чі вирішили хто тягне. Саша. Не знаю чи то магія, але витягнув своє. Будемо мати Єсенію. Це звичайно не Кіра, але мені теж дуже-дуже подобається. Я проаналізувала і зрозуміла, що мені дійсно до душі. Будемо називати її Сеня, або лисичка, чому б і ні.

Мама теж оцінила, каже, що буде гарно поєднуватись з Олександрівна.

А ще я таки вмовила лікаря перенести УЗД  на раніше, і Саша встиг. Хоч це було в першу чергу з лікувальними цілями, а не планово, йому дозволили подивитись. Це було дуже мило.  Завтра вже нарешті прийдуть результати повторних аналізів – подивимось чи змінилась картинка. Сумно мені буде без нього тут, але мама поряд, вже не одна. Якщо там все буде добре, через три дні повернеться додому.

З роботою я поки досі «на відстані», стараюсь розбиратись з документами.  Сподіваюсь, я додала їм роботи, хай монтують новий випуск звідси і переписують сценарії на наступний. Перший випуск офіційно готовий до перегляду нашою командою, але так як я тут будуть або робити це без мене, або чекати. То мав бути святковий день, а вийшло як вийшло… Можливо попрошу, щоб мені скинули на пошту на днях, не буду псувати людям свято. Враження ж можна написати, а не просто сказати. Головне, щоб все вийшло якісно і ми його випустили в ефір. ХУХ, ніби все розказала, можна йти спати.