Один рік мого життя

День 254 (18.03)

Епопея зі вчора продовжилась і сьогодні. Правда особисто у мене знімали не довго – години зо три. А потім поїхали від знімати інтерв’ю з лікарем. То яка підтвердила мені цю новину. Якщо чесно я взагалі сумнівалась чи вона мене пам’ятала. Я нарешті виспалась - годин з 7 поспала. Хоча якби мала можливість спала б ще і ще. До речі, Одрі сьогодні значно легше. Спочатку мені серце прямо розривалось, винила себе, але зараз розумію, що так буде дійсно краще. При чому в першу чергу для нього. Але коли він від наркозу певний час не міг ходити моє серце розривалось просто на шматки. Я навіть плани всі відмінила, бо зрозуміла, що йому дуже потрібна увага і турбота зараз. Кажуть тиждень і буде бігати як раніше. Сподіваюсь… А взагалі пора спати. Бо мене чекає важкий день.

Юлія Цюрик

Подобається

#2930 в Сучасна проза
#2096 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись