день 251 (15.03)

Ура перша зйомка відбулась. Там я розповідала свою історію. Так як я розказувала від щирого серця відзняли швидко, майже все з першого дубля. Але часу зайняло багато, зайшла десь о 12, а вийшла аж о 4. А до того я змусила Сашу з самого ранку перебирати речі в моїй квартирі, бо все якесь таке захламлене. А ще приготувала, як на мене, дуже смачні панкейки. До речі, він хотів поїхати зі мною в зйомочний павільйон, але як на мене поки цього робити не треба. Бо я буду трохи замкнутіша ніж потрібно. Сподіваюсь він не ображений за це. Ще три-чотири тижні і йому самому вже можна буде повертатись до роботи. Не знаю як там мають все змінювати і кого звільняти, але думаю розберуться.

 Просто переживаю, щоб він не мав якихось надмірних очікувань. Ох. Важко. А коли про це ще й питають рідні я починаю злитись. Вечір провели в Сашиної мами,  вона зібрала всю родину на звану вечерю – ми, сестра з малий. Я хоч і дуже втомилась, бачила, що Саші це важливо, тому навіть слова «проти» не сказала, та й поруч з тими людьми мені добре. Малий зараз такий говіркий, все історії з садочку розказує, про друзів, кохання. Не вірю, що скоро мене це чекає 24 на 7.  До речі,  з сьогодні він знає про майбутню меншу сестричку і ніби радий і навіть чекає поки зможе з нею гратись. Могли б залишитись і на ніч, але я так хотіла в своє ліжко, що не передати, тож останньою маршруткою поїхали додому.