Один рік мого життя

День 206 (28.01)

Сьогодні на дворі справжня казка. Сніжило всю ніч і на ранок все таке біле. Не буду довго «тягнути кота за яйця».. коротше кажучи мені вже дали візу! А летіти вже завтра. Заплатила за те щастя купу грошей, але мені не шкода.

На роботі сьогодні було цікаво. Приходив в гості шеф кухар. У нього найкращий в Києві ресторан японської кухні. Він там і шеф кухар і власник. Контролює все з середини виходить. Можливо тому заклад такий прибутковий.

А ще мла розмову по душах з Мішою в їдальні. Так-так, для мене то теж дивно. Він виявляється одружений. Вже 5 років. А йому всього- то 24. Він каже, що переживає і показує себе в ефіру не зовсім добре, в першу чергу через те, що дивиться дружина. Боїться її зганьбити. Дивуюсь їхньому щирому коханню, до речі, їхньому сину завтра 3 місяці, але про його існування майже ніхто не знає. Оце Мишко дає.

Ох, я дуже втомлена основне розказала і вистачить. Треба зібрати речі. Приготувати поїсти. І Кіра має забігти після роботи – в годин 9.

Юлія Цюрик

Подобається

#2924 в Сучасна проза
#2095 в Молодіжна проза

У тексті є: друзі, життя, любовнаісторія

Відредаговано: 08.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись