День 199 (20.01)

Загружений деньок видався, хоча нічого цікаво не передбачалось. Вчора мені написали волонтери чи не хотіла б я допомогти з кормом для котів та собак, а саме головне висвітлити цю тему в себе в блозі. Я радо погодилась.  Чому б не змотивувати моїх 3 тисячі підписників на хорошу справу.  Там бачилась з багатьма класними людьми, наговорилась від душі. А песики дуже класні, нам дозволили погратись трохи, тим паче погода сніжна, їм було добре.  Кожен заслуговує на власний дім… Мені продюсер дзвонив, сказав, що мої любительські відео покажуть завтра в сюжеті і цікавився чому я не сказала йому про поїдку. Ну бо я не думала, що вона взагалі буде. А ще я ледь себе стримала, щоб не взяти Одрі друга. Просто це не на часі, я розумію, але була б моя воля, всіх би забрала.

А опісля я поїхала на проби. Мене запросили на роль в серіалі. Так, мене! Сама здивована.  Роль невеличка, серіал знімають любителі, і що з цього вийде не зрозуміло, але сценарій цікавий. Правда я там мала б грати студентку, а студентка з «пузом» їм наврядчи підійде, я їх в кінці проб попередила.  Думаю знайдуть когось іншого. Майже в цьому впевнена. Хоча сюжет цікавий, про парочку, яка розійшлась, але з умовою, що за місяць знайдуть собі нове кохання, чи людину любиш будуть перевіряти на детекторі брехні, кому вдасться забирає все майно, якщо обом ділять по половині, а якщо нікому ще рік живуть разом, а тоді офіційно роз’їжджаються і розлучаються. Я пробувалась на роль претендентки на «любов» головного героя.  До речі, за сценарієм вони так нікого і не знайшли, а залишились разом.

Опісля цього бачилась з Мартою та Мироном. Вона дуже втомлена, але рівно на стільки ж і щаслива. Сподіваюсь я теж буду така. Розказала їй все як є. Тепер вже ніби всі знають про моє остаточне рішення.  Вона обіцяла що буде допомагати, її поради найсвіжіші, сміється, що буде віддавати мені всі девайси. Маючи вже трьох хлопців в нашій «дівчачій сім’ї», всі думають, що в мене теж буде хлопчик. Ну побачимо. Мирон, до речі, у свої 2 місяці все ще схожий на інопланитянина. Певно всі діти такі. Смішно, але вихованням моєї дитини Марта переймається більше, ніж я.  Вже купу книг про виховання мені дала, на наступній зустрічі буде перевіряти, що я засвоїла.  Коротше кажучи, не дає насолодитись останніми місяцями свободи.

А ще в Саші день народження через 5 днів… Я думала ми поїдемо десь закордон…  Або на лижі в Карпати. Але вже більше двох тижнів немає «ми».  Все ніяких ностальгій, ану зібратись. Все пішла я годувати свого Одрі і спати. Давно пора.