День 191 (11.01)

Ох, не знаю скільки витримаю жити в такій втому і такому стресі. Ми ледь вийшли в ефір. Міші сказали не правильний час, коли він має приїхати на студію, як там вийшло не знаю, але він прийшов за 5 хвилин до ефіру.  І перших 30 хвилин в кадрі була тільки я, бо його не могли випустити без мікрофона, я вже мовчу про одяг і так далі. Ну що ж сьогодні була перша в моєму житті повна імпровізація.  Потім, коли вже можна було, я плавно підвела до того, що в нас новий ведучий і почалась робота в парі. Я намагалась весь час його підтримати, підбадьорити, але все одно видно, що людина без досвіду. Трохи плутався в репліках, але думаю як для першого разу все дуже навіть нічого.

А ще мене дуже збісив сюжет про Сашу. Не знаю, як його змусили таке казати, але там він розказував про свій «діагноз», про те, що їде на обстеження до Німеччини і що чимшвидше назбирає гроші тим краще, бо треба робити операцію. І що вірить, що станеться чудо і пухлину виріжуть благополучно. Фууу, це так низько. В мене зараз немає поваги ні до нього, ні до продюсера, як можна на такій темі спекулювати. Сам на себе накликає біду.  Але що мені тепер, це ж не моя справа.

Ефір на завтра ми готували і розбирали аж до 9 вечора.  Останній раз я так робила в серпні, коли ми тільки прийшли на роботу. Ну що зробиш, людина новенька, йому треба до всього звикнути…

До речі, я рилась в щоденнику і зрозуміла, що забулась розказати про хрещення. Воно було. І я там теж була. Просто з  тою роботою ні про що інше вже і не пам’ятаю. Через неї тільки в церкві побула, а додому не поїхала, бо ж якраз тоді перший раз мали пробувати з Мішою вести. Маю тепер в кумах Соніного Єгора. Ні краплі не здивована, бо чоловік Марти з  ним у дуже хороших відносинах, після того як познайомились вже і окремо спілкуються і бізнес роблять.  Проте боюсь, якщо раптом Соня і Єгор розійдуться…Але Соня ж не я – будуть жити довго і щасливою.

Повертаюсь до сьогодні. Власне кажучи, крім роботи, в мене нічого цікавого.  Купила квиток  на автобус до батьків на наступні вихідні, записалась онлайн до лікаря на середу, аналізи треба здати і ще там щось. Страшно трохи… Хочу бути як Одрі – їсти, спати і інколи сходити з розуму.