День 188 (08.01)

Ранок почався жахливо. Мене всю ніч нудило і зараз теж.  Це взагалі не весело!  На їжу дивитись не можу, від слова взагалі. До обіду я з ліжка взагалі не підводилась.  А потім мені подзвонив продюсер… І я була від тієї розмови на стільки в шоці, що словами не передати.  Саша написав заяву на звільнення. Благородно з його сторони, але навіщо! Вони довго вели перемовини між собою і дійшли до висновку, що Саша візьме «довгострокову відпустку» на стільки скільки потрібно, точніше мінімум на три місяці, а коли буде готовий повернутись вони дійдуть згоди як і куди далі рухатись. Причину цієї «відпустки» він заборонив розказувати всім, принаймні до певного часу.  Ну хто –хто, а я цю причину знаю і так –  бо це я.

В понеділок я виходжу з Ігорем, паралельно вже починають шукати нового «тимчасового» ведучого. Чим швидше знайдуть, тим краще…  Я б теж з задоволенням звільнилась вже, але мені потрібні гроші, буду заощаджувати, щоб потім не висіти в батьків на шиї.  Дитина – це дуже дорого.  І я маю ще 5-6 місяців, щоб  під назбирати хоч щось.

Так, вчора я зустрічалась з  дівчатами, і вони дуже сварились  за навіть  думки про…Як сказала Вася: «душі приходять до нас не просто так, немає вчасно чи не вчасно, ми не маємо право не давати їм можливість зробити те, що вони мають тут – на Землі». Трішки по-філософськи, але правдиво. Я подивилась на неї: успішну, щасливу маму двох дітей, розлучену і що!? В неї все вийшло з двома, то чому в мене нічого не вийде!? Так буде важко, але я все більше і більше розумію, що люблю, того хто там, як би там не було  і вже навіть трохи звикла до свого стану. Так у нього чи неї не буде тата, але будуть бабуся та дідусь, які будуть безмежно любити і бути прикладом (хоча я взагалі не уявляю їх в цій ролі). Як каже Кіра навіть якщо ти довіку будеш одна, ти вже ніколи не буде «одна».

До речі, в неділю хрестини  Мирона. А я про це згадала тільки сьогодні. Ох оце я «хороша» хрещена мама.  Крижму в інтернеті замовила, завтра прийде, а хрестик зараз піду вибирати в ювелірний.  Єдине не знаю, як я маю встояти на ногах з малим стільки часу враховуючи мою тошноту і слабкість постійну.  Але від такого не відмовляються. Виходить за один рік буду мати аж двоє своїх дітей, але між собою вони не будуть рідними.  Непогано як на 24 роки. Ну вже як буде…  О Одрі прийшов – просить їсти, що ж я пішла.