День 169 (19.12)

Квест пройшов на «Ура». Я вирішила не мучити його о 4 ранку, тому провела вже тоді, коли ми прийшли з роботи.  А сама знайшла під подушкою дуже гарне кольє, браслет і горішки в шоколаді. Не те, щоб я фанат прикрас, але ці точно буду носити, бо а – вони дуже гарні, б – вони від Саші.  Як на мене то він подарував за дорогий подарунок як на всього 1.5 місяців стосунків. Але це ж його вибір і гроші. Мені просто дуже сильно приємно.

Мама з татом та бабуся подарункам ніби раді. Ще би ні. Взагалі чудовий настрій маю. Відчуття спокою, балансу і просто так добре на душі.  Хоч би так було завжди. Кожен день…Кожну секунду…

Бачу як з кожним словом конструктиву в моїх словах стає менше і менше. Це все тому що година пізня.  Розповім краще трохи про ефір. П’ятниця. День святого Миколая. Не важко здогадатись кого ми мали в гостях.  Так, так, так власника компанії де можна замовити Миколая або діда Мороза собі на свято.  Він прийшов у відповідному вбрані – все як має бути і навіть з мішком подарунків. Там були цукерки з передбаченнями.   Передбачення були максимально смішні.

Саші випало:  « Солодка  брехня, не така вже й солодка».  А мені: « Кожна невдача – це по суті старт». Розумію, що це просто фрази, але ж прикольно.

Самі цукерки теж були дуже смачні.  Решту часу він нам розповідав про себе, чому і як заснував компанію і бла-бла-бла.  Він має «підвішаний» язик, тож було і цікаво і легко вести з ним розмову.

А десь о 3 ми вже були вдома. Почали  проходити квест, я думала він знайде все за 5 хвилин, а він провозився годину.  Це було весело. Найбільше з подарунків йому зайшли нові зимові рукавиці.  Ще б пак: в’язані і з дуже класним малюнком.  Найдовше він шукав другий тапок.  Не міг розгадати напис: «зазвичай він під тобою, а тепер над».  Я його поклала в коридорі на шафу. Але здогадався він про це вже з моїми підказками.

Вечір провели класно. Спочатку приготували вечерю, з’їли все, потім через деякий час вирішили займатись спортом, це була його ідея, але мені мега сподобалось.  Хочу, щоб це тепер стало традицією. А потім обрали новорічний фільм і лежали в обіймах з Одрі.  Обговорювали варіанти як відсвяткувати новий рік. Нагадаю, що ми з друзями тоді так і не дійшли спільного консенсусу. З Сашою вирішили, що непогано було б відсвяткувати у нас: запросити його друзів і моїх Кіру з Максом та Соню з Єгором. У всіх інших все одно інші плани вже.  Якщо все буде добре, то так і зробимо.

Ох мій гарний настрій зараз на максимумі. А ще був дуже класний фільм.  Вимагаю по більше таких днів!