Розділ 109. Нові відкриття

Богдан сидів у своєму кабінеті, погляд зосереджений на численних документах, що лежали перед ним. Він не міг відійти від того, що сталося в лісі. Це було більше, ніж просто чергове викрадення або спроба розкрити ще одну злочинну мережу. Ця справа вела до чогось значно більших масштабів — до можливої змови, в якій брали участь не тільки місцеві злочинці, але й високопосадовці.

— Це все не випадково, — промовив він до себе, поринаючи в роздуми. — Вони не просто кришують контрабанду. Вони планують щось значно більше.

Марта, яка увійшла до кабінету, принесла чашку кави і поставила її перед Богданом. Вона помітила його занепокоєний вигляд, але не сказала нічого. Просто сіла поруч і почала переглядати папери.

— Що ти думаєш про пожежницю? — запитала вона, маючи на увазі одну з останніх підозрілих фігур, яку Богдан не міг відпустити поза увагою.

Богдан глибоко зітхнув.

— Вона більше, ніж просто пожежниця. Вона, ймовірно, є частиною цієї мережі. Її зв'язки з контрабандистами — це лише верхівка айсберга. Я відчуваю, що у неї є інформація, яку ми не можемо поки що розкрити.

Марта кивнула, вийшовши на нову хвилю роздумів.

— Ти маєш на увазі, що вона може бути зв'язуючим ланкою між низовими злочинцями і тими, хто стоїть вище? Тими, хто має ресурси, щоб прикривати такі масштаби?

Богдан уважно пподивися2 на неї.

— Саме так!

Ігор, хоч якби він не намагався мінімізувати втрати, вже давно відчуває, що ми знаходимося в середині більшої гри. Це не просто мережа злочинців. Це ціла структура, з якою дуже важко боротися. Вона поширюється по всіх рівнях — від дрібних злочинців до людей, які керують цією машиною з безпекою і важливими державними інтересами.

Раптом двері відчинились, і до кабінету увійшов Ігор. Його обличчя було серйозним, він не звертав увагу на Богдана і Марту, а одразу підійшов до столу.

— Я щойно отримав інформацію. Справи ще гірші, ніж ми думали, — заявив він, кидаючи на стіл кілька документів. — Це не просто бізнес. Це велика змова, яка включає міжнародні зв'язки.

Богдан швидко переглянув папери, які лежали перед ним. Очі його виявили турботу, коли він побачив схеми і файли, що стосувалися підозрілих особистостей, які вже давно були за кордоном.

— Я так і знав, — сказав він з тяжким зітханням. — Вони мають зв'язки з міжнародними злочинними групами, і все це прикривають з великих посад.

Ігор стояв, спостерігаючи за реакцією Богдана.

— Все, що ми виявили, веде до однієї великої організації. Вони почали виводити гроші через офшори і фальшиві підприємства, перекриваючи сліди за допомогою своїх "кришувальників" у владних структурах.

Марта мовчки спостерігала за обміном інформацією. Вона вже давно зрозуміла, що це не просто справа, з якою можна буде розібратися за кілька днів. Це було щось значно більш масштабне.

— Тобі треба знайти, хто ще з місцевих має зв'язки з цими людьми, — продовжив Ігор. — Не забувай про нашу пожежницю. Вона може бути саме тим, хто з'єднає все це разом.

— Згоден, — сказав Богдан, вирішивши, що їхня наступна мета — розкрити справжній вплив цих людей у всіх ланках влади. — Я знайду її особисто. І поїду за її слідами.

Несподівано рація Богдана відчинилася і він почув тихий голос Ігора.

— Ти чуєш це? У нас проблеми. Хтось намагається замести сліди. Треба діяти негайно.

— Я вас чую, — відповів Богдан. — Я буду готовий через 10 хвилин.

Він піднявся і подивився на Марту, що стояла неподалік.

Марто, підготуй все, що зможеш. Ми йдемо далі. Це не можна відкладати.

Вона кивнула і пішла до свого столу. Богдан витер піт із лоба і приготувався до нової атаки.

Ця справа не закінчиться так швидко. Тепер це стало не лише питанням правосуддя, а й боротьбою за те, щоб не дати їм захопити всю систему.

Богдан зрозумів, що йому та його команді доведеться йти до кінця, навіть якщо це означатиме ризик для їхнього життя.