Розділ 12.

– У Принца немає жодного перелому чи навіть забиття. Ти впевнена, що не наїхала на щось інше?

– Ні… хоч на дорозі було кілька великих каменів, – засумнівалась Меліса. – Але Принц лежав під машиною і скиглив… 

—Ти чекай тут, - скомандував Ніколасс, коли вона зібралася піти з Даном по собаку.

— Так, присядь, дівчинко, присядь, - тим самим тоном промовив Дан, вказуючи на стільці вздовж стіни.

Сандра говорила по телефону, коли Меліса підійшла до довідкової, вирішивши розпитати асистентку про щурів. Але та пустилася у суперечку про рахунок. Тоді Меліса почала вивчати різні плакати на стінах. Вона зупинилася біля плаката з якимись дивними вівцями, коли глибокий баритон промовив: 

— Бунтівні маленькі дияволята, правда?

Меліса обернулася. На неї з блідого, але якогось особливого обличчя дивились зелені очі.  На вигляд незнайомцю було років тридцять, але його очі говорили про те, що він набагато старший. 

— О, важко сказати, - відповіла Меліса намагаючись не бентежитись,що впізнала цього чоловіка. – Не стану з вами сперечатися.

– Ну що ж, добре, – чоловік подарував їй свою знамениту усмішку. В його очах танцювали веселі чортики. – Тепер, коли нам обом ясно, що ви впізнали мене, – сказав Марк Марлоу, колишній соліст рок-гурту, а нині відомий композитор, який пише музику до фільмів у Новій Зеландії та Голлівуді, – я хочу почути і ваше ім'я. 

—Меліса. 

— Скажи-но, Мелісо, - він схрестив ноги, - ти часто тут буваєш? 

—Тільки в сезон випасання овечок.

Марк засміявся. Тряхнувши головою, він оглянув уже порожній хол. 

—Ти чекаєш, коли можна буде забрати твого вихованця?

– Я тут із другом. 

— Як і я. У мого племінника захворів кролик. - Чоловік сперся рукою об стіну і наблизився майже впритул до Меліси. — Тобі колись казали, які у тебе чарівні очі?

– Так. Я говорив. – Ніколасс миттєво опинився поряд із Мелісою і захопив її за собою. Принц плутався під ногами, штовхнувши Марка у стегно. 

— Чорт! - Вилаявся чоловік. — Ви що, не можете контролювати вашого проклятого собаку? 

— Але Принц усе зробив правильно. Він привчений нападати на втомлених, старих, колишніх зірок, які увиваються за молодими дівчатами, відчайдушно намагаючись воскресити дні колишньої слави!

— Не можу повірити, що ти сказав таке Марку Марлоу, - заявила Меліса, уже сидячи в машині. — Ти ж образив кумира мільйонів. Дивно, що він не врізав тобі.

— Йому треба спочатку підкачати м'язи на худих руках. - Ніколасс завів мотор якраз, коли Марк вийшов з клініки з кліткою в руках. Він підняв клітку, показуючи Мелісі білого кролика. 

— Гей, Ніколассу, - несподівано покликав Марлоу, - ти береш участь у нашій звичайній грі п'ятниці на більярді?

– З чого це мені відмовлятись? 

Марк кивнув у бік Меліси. 

— Не знаю ... просто ми з Даном подумали, що в тебе можуть знайтися справи цікавіше ...

— Ви з Даном - два старі пліткарі! – реготав Ніколасс. – Я буду у п'ятницю. Готуйтеся до поразки... як завжди. 

— А як щодо Меліс-Поцілунок-Мене із сексуальними сріблястими вічками. Вона також прийде? 

— Вона не грає! – крикнув Ніколасс, закриваючи вікно автомобіля. 

— Вона могла б приносити нам пиво! - Ззаду пролунав знаменитий сміх із хрипотою. Ніколасс знову відкрив вікно, але щоб показати Марлоу середній палець. 

— Фу, як непристойно, - скривилася Меліса.

— Він перший почав.

І справді, у дзеркалі заднього огляду Меліса побачила, як знаменитий композитор стоїть, піднявши руку з витягнутим середнім пальцем.

– Він виглядає як на обкладинці свого останнього альбому.

– Позор! – хмикнув Ніколасс. 

— Не знала, що ви дружите. 

— Ми знайомі з дитинства. Кілька років тому знову зустрілися, з того часу й намагаємося не губитися. 

— Бог мій, виявляється, Ойстер-Біч просто криниця знаменитостей! 

— О, не сподівайся натрапити на Марка на пляжі. Він, як вампір, спалює на сонці. Сімейство Марлоу володіє будинком неподалік долини. Марк час від часу навідується туди між турами Англією та Штатами. 

— Думаю, те, що він захищає свою шкіру від сонця, і робить його таким молодим, - підробила Ніколасса Меліса,не втримавшись. 

— Скоріше, у Марка на горищі захований портрет, що старіє за нього! 

— А мені він здався дуже милим.

 — Милим? Та він же просто демон у тілі! Марк небезпечний. Тримайся від нього подалі.

Начебто Меліса мала вибір! Вона добре знала, що Марк Марлоу не зацікавився нею. Це приїзд друга порадував його.

– Але ж цілком очевидно, що він змінився з того часу, як співав у тій групі…

– І все ж таки він спробував усі… татуювання, пірсинг, секс, наркотики… Хто знає, що спаде йому на думку? На відпочинку можна робити, що душа забажає. Марк не та людина, з якою тобі варто спілкуватися, Мелісо. 

— Я думала, він тобі подобається. Мені здалося, що ви друзі?

– Так. Але це не означає, що я дозволив би йому зустрічатися з моєю сестрою. 

— У тебе є сестра?

– У мене немає родини, – відрізав Ніколасс. – Я використав це слово метафорично. Ми говоримо про тебе. 

—Значить, ти відчуваєш до мене братерські почуття? 

— Звичайно, ні. Ти зрозуміла, що я маю на увазі. Ти надто хороша для нього.

– Тобто я просто янгол? Гарна-гарна, так? - Меліса опустила скло, щоб охолодити щоки, що спалахнули. Він правий. Найгірше, що вона зробила у своєму житті, – це закрутила роман із Ніколасом . Звісно, ​​незаконнонароджена дитина назавжди зруйнує імідж ангела! 

— Мені все одно ніколи не подобалася музика Марка. Я не прихильниця хард-року. 

—Так, і добре, що в нього достатньо фанаточок, готових опинитися з ним в одному ліжку. Марку не потрібна ще одна. 

— Я не така.