Епілог

Тетяна

*Пройшло 2 місяці*

  Нарешті! Нарешті мене виписують із цієї лікарні! Мені так набридло тут лежати! 
 Мені не приємно згадувати той день, але він часто мені сниться. Коли Женя вистрелила в мене до номеру забіг Денис, який вибив двері, це він тоді кричав моє ім'я і він викликав швидку допомогу. Женю поклали в лікарню, бо в неї тяжка стадія проблем із психікою. Дякувати Богу, вона не зачепила якихось важливий для життя органів, тому мені зробили операцію і я довго лежала у лікарні, щоб так би мовити загоїлися рани. Місце куди вистрілила Женя ще й досі болить, але я п'ю знеболювальне.
 Зараз я нарешті буду їхати додому. Зібравши речі, я викликала таксі і поїхала додому. Як же я давно не ходила по вулиці і просто насолоджувалася прогулянкою. Ці місяці поки я лежала у лікарні мені було страшно нудно, добре, що хоч Денис, Коля, Олеся і тато приходили, бо якби не вони я б померла з нудьги. 
 Зайшовши до квартири, я одразу пішла до свої кімнати і впала на ліжко. Як я за ним сумувала! Ех, я встала і пішла на кухню пошукати когось.
- З поверненням! - почула я крик і обернулася. Це були тато, брат і Денис, які тримали в руках повітряні кульки і широко посміхалися
- Я така рада вас бачити! - сказала я і пішла обіймати кожного по черзі. Потім, занесла кульки в свою кімнату і пішла у вітальню, там тато з Кольою накрили маленький стіл і ми сіли святкувати моє повернення.
- Як ти? Вже нічого не болить? - запитав тато
- Все вже добре, не хвилюйся. - запевнила я його
- До речі, а що з Женею? - поцікавився Коля 
- Вона лежить в лікарні і сказала, що не хоче більше ні з ким спілкуватися з школи. - розповів тато - Тим паче з тобою Таню і це тобі не потрібно.
- Я й не збираюся до неї йти, мені шкода, що в неї проблеми, але йти до неї мені якось моторошно. - зізналася я, а Денис обійняв мене за плечі
- Тобі потрібно було розповісти мені про ту зустріч, я б цього ніколи не допустив. - дорікнув Денис, а я закотила очі
- Так, так, я знаю, але гадала, що все під контролем. - пояснила я
- Тепер мені страшно кудись відпускати тебе Таню. - сказав тато
- Ні, все буде добре, я тепер буду завжди поруч із Денисом. - запевнила я тата
- Ну добре, Денис ти ж тільки доглядай за нею. - попросив тато, а хлопець кивнув йому у відповідь
- Тату, а що з мамою? - поцікавилася я
- Вона сказала, що все розуміє і не буде нас турбувати, лише можливо буде вітати вас із святами, але заважати ні. - відповів тато
- Ну добре
- А можна я сьогодні залишусь у вас? - попросив Денис, а я здивовано подивилася на нього
- Звісно, але до речі, сьогодні в мене нічна зміна, тому пробачте. - промовив тато
- Нічого, все добре. - посміхнулася я
- А я теж сьогодні вночі вдома не буду. - вигукнув Коля і всі здивовано подивилися на нього, а він лише посміхнувся - Я піду на вечірку до друга і там залишусь
- Колю, але ж без усіляких вибриків! - попросив тато
- До-о-обре-е-е. - протягнув брат
 Ми ще трохи посиділи, а потім всі почали розходитися, звісно окрім мене і Дениса.
- Давай фільм подивимося? - запропонувала я і Денис погодився. Ми довго обирали фільм, але все-таки що спинилися на "Після"
 Я намагалася не плакати, але в кінці по моїй щоці прокотилася одна сльоза, але Денис різко їх витер і поцілував мене.
- Слухай, а як ти тоді опинився біля мого номеру? - поцікавилася я у хлопця, коли ми вже лежали в ліжку, але ще не хотіли спати
- Я просто захотів навідатися до тебе, бо мені потрібно було забрати телефон, який я забув у тебе в номері. - пояснив Денис
- Твій телефон врятував мене. - сказала я
- А я? Я теж тебе врятував. - заперечив Денис і я посміхнулася
- Звісно.
  
- Таню, ти справді готова? - перепитав хлопець, а я лише поцілувала його і він посміхнувся
 
- Я люблю тебе. - сказала я і поцілувала Дениса.
- І я. - відповів він.

                                Кінець   
                        Від автора:
                Привіт! Друзі, ось і закінчилася моя історія, сумно прощатися з цими героями, але вже зовсім скоро, а саме завтра вийде нова книга, яку я почну писати. Сподіваюся, вам сподобалася ця історія і я б хотіла подякувати за ваші зірочки і коментарі, які ви писали, мені дуже приємно було читати і розуміти, що хтось це все читає. Всіх люблю 💕💕💕