Частина 23

 Тетяна

- Таню, пробач мене, прошу - попросив Денис і ніжно взяв мою руку 
- Денис, я боюся, що буду весь час перейматися чи ти не зраджуєш мені - зізналася я і зазирнула в його очі
- Обіцяю, я не буду тобі  зраджувати і ти навіть не будеш про це думати - пообіцяв Денис, а я посміхнулася
- Я подумаю - прошепотіла я і поспішила на урок
   На уроці ми проходили нову тему по англійській мові, яку я не дуже добре зрозуміла, тому після уроку на всю перерву залишилася з вчителькою, яка пояснила мені цю тему. І нарешті, я її зрозуміла. 
  Коли уроки закінчилися я поспішила додому, бо ми з Кольою домовилися сходити в магазин, щоб підібрати йому нові туфлі для випускного, бо нібито ті які ми йому купили, Колі не подобаються. Але по дорозі додому мене зупинив Олег.
- Привіт, ти зайнята? - поцікавився він
- Привіт, так. Ми з братом зараз мусимо йти в магазин, щоб купити йому туфлі на випускний - відповіла я
- Клас! - викрикнув Олег, а я подивилася на нього здивовано
- Тобто?
- Мені також потрібні нові туфлі і сорочка. Можна з вами? - попросив Олег
- Чому б і ні? - сказала я, а хлопець обійняв мене і поцілував у щічку 
- Дякую!
- Тоді почекай мене тут, а я переодягнуся і ми з братом підійдемо - попросила я, а Олег кивнув і став чекати
   Я швидко переодягнулася у більш зручний одяг для походів у магазин і ми з Кольою спустилися на двір. Олег чекав нас і вочевидь вони з братом ще не були знайомі.
- Так, це Олег, а це Коля - познайомила їх я і вони потиснули один одному руки
- А-а-а, ти той Олег, який був її колишнім - здогадався Коля, а Олегу видно було це не приємно згадувати
- Так - пробурмотів він і ми пішли в магазин
  Після довгого шопінгу ми з братом пішли до себе додому, а Олег до себе. Коля весь час розпитував у мене, з ким я: з Олегом чи з Денисом, що між мною і Олегом і т.д. Мене це почала дратувати, тому я просто перестала відповідати, бо відчувала, що зараз гаркну на нього. Вдома я нарешті змогла відпочити за сьогоднішній день, бо дуже втомилася. Через школу, цей похід по магазинах. Тому, я вирішила подивитися фільм. Добре, що у нас були в квартирі смаколики: попкорн (мій улюблений - сирний), різні солодощі і кока-кола. А щоб не було нудно, я покликала брата зі мною подивитися фільм. Ми довго не могли обрати який саме, бо я хотіла щось веселе, а Коля якісь бойовики. В кінці кінців ми обрали фільм "Око", мені його давно рекомендували подивитися. Під час фільму було трохи страшно, але водночас неймовірно цікаво. Після перегляду фільмів я пішла в свою кімнату і зайшла в Інстаграм. Ну і під кінець дня я лягла спати.
    Нарешті настали вихідні. Можна хоч трохи відпочити, бо за ці дні я дуже втомилася. Прокинулася я доволі пізно, десь об 11-ій годині ранку. Одразу я пішла вмилася і поснідала, потім переодягнулася і думала чим сьогодні займатися. Планів у мене не було, хіба що поки, але я мабуть зателефоную Олесі і попрошу зустрітися, бо з нею ми рідко спілкуємося, лише в школі, але так як її останнім часом немає в школі, я давно її не бачила.
- Алло, я тебе не розбудила? - запитала я, коли Олеся нарешті взяла слухавку
- Алло, ні, я теж хотіла до тебе подзвонити - зізналася дівчина і я посміхнулася
- Слухай, ти не проти сьогодні зустрітися? - запитала я
- Я тільки за. Тоді давай о 13 біля кінотеатру - запропонувала Олеся 
- Добре, тоді до зустрічі - попрощалася я і пішла потроху збиратися
   Через приблизно дві години я була зібрала і вже виходила з квартири. На дворі було дуже тепло, тому я була рада, що все-таки одягнула легеньку курточку. Дійшовши до кінотеатру я побачила Олесю і побігла їй на зустріч, подруга посміхнулася і щиро мене обійняла.
- Привіт, така рада, що ми зустрілися - сказала Олеся, коли ми заходили до кінотеатру
- Я теж дуже рада, слухай, а давай ось цей фільм. Він буде через 10 хвилин - запропонувала я і показала на афішу фільму "Хижі пташки"
- О-о-о-о, так! Я дуже на нього хочу! - запищала Олеся і ми пішли на касу
Нам без проблем дали квитки, мабуть бо видно, що ми старше 16 років. Далі ми взяли два середні сирні попкорну і зайшли до кінотеатру. Як завжди на початку була реклама, але коли фільм почався я уважно стежила за екраном і Олеся також. Іноді ми жартували, а іноді лякалися, але загалом нам дуже сподобалося.
- Фільм просто бомба! - сказала Олеся, коли ми прямувала до піцерії
- Згодна, я дуже хвилювалася за головну героїню 
- І я, особливо коли на неї напали - мовила Олеся. Роки ми обговорювали фільм, то але зайшли до піцерії і обрали просторе місце біля вікна. Нам одразу принесли замовлення
- Слухай, я хочу піцу "Капрічіозе" - попросила Олеся і я кивнула
- Добре, давай тоді піцу, і я дуже хочу бургер 
- Я також 
   До нас підійшов офіціант і ми замовили піцу, два бургери, два латте, два морозива карамельні і все. 
- Олесю, то ти досі одна? - поцікавилася я, а дівчина одразу сором'язливо відвела погляд
- Ну ні, я маю хлопця 
- І ти мені не сказала?! - оберталася я і невдоволено склала руки на грудях
- Не сердься, я просто думала і досі думаю, що ти не одобриш - зізналася дівчина, а я лише спокійно подивилася на неї
- Не хвилюйся, я не збираюся на тебе сердитися 
- Загалом, Стас кинув мене і я вирішила ні в кого не закохуватися, але так вийшло, що я зустріла його - Олеся промовчала, а потім продовжила: - Це твій брат
- Що?! Ви всі знущаєтесь? - викрикнула я і офіціанти косо подивилися на мене
- Таню, тихіше - дорікнула мені подруга і я трохи заспокоїлася
   Нам принесли піцу і ми їли мовчки. Я насправді рада, що Олеся знайшла хлопця, але мій брат ще той бабник і я боюся, що він пограється і викине її.
- Олесь, я справді за тебе рада, але скажи ти кохаєш його? - поцікавилася я і дівчина сором'язливо посміхнулася
- Так і дуже сильно
- Це добре, що ти знайшла хлопця, але Колю я знаю добре, тому боюся, що він може тобою погратися і викинути - зізналася я, але Олеся лише обійняла мене
- Не хвилюйся, все буде добре. Я гадаю, що Коля змінився - заспокоїла мене Олеся
- Якщо ти впевнена, тоді добре - сказала я і ми продовжили їсти
   Коли ми доїли нам принесли бургери і все інше. Це було неймовірно смачно і вийшли з піцерії ми з набитими животами.
- Слухай, а що в тебе з Денисом? - поцікавилася Олеся і я смутилася
- Ну все складно. Він каже, що кохає мене, але весь час він ходить до колишніх через це я хвилююся. Тому ми розійшлися, але вчора він запропонував помиритися і я сказала, що подумаю - розповіла я, подруга уважно слухала мої слова, а потім зробила висновок
- Денис хороший хлопець, тому я думаю, вам потрібно помиритися 
- Я мабуть у понеділок склажу йому, що вирішила, а поки буду думати - сказала я і ми розійшлися по домівках
  Прийшовши додому, я одразу попрямувала до кімнати Колі, щоб поговорити про його наміри стосовно Олесі. Хлопець сидів і на дивані і дивився фото моєї подруги у своєму телефоні, я посміхнулася і сіла поруч із ним.
- Привіт 
- Привіт, як ти? Де так довго була? - одразу запитав Коля і сховав телефон
- Я бачила, що ти робиш. І я знаю, що ви з Олесею зустрічаєтеся - заспокоїла я брата
- Олеся сказала?
- Так, я рада за вас - мовила я і брат міцно обійняв мене
- Дякую, мені здається я вперше в житті справді покохав, бо всі попередні мої нібито "дівчата" були іграшками, які хотіли лише одного, але Олеся така проста, гарна, вона якась справжня. І я неймовірно радий, що вона зі мною - щиро розповів брат і я не могла стримати усмішки
- Колю, я тобою пишаюся - прошепотіла я і обійняла брата
- До речі, Денис справді кохає тебе 
- Звідки ти знаєш чи це правда? 
- Він всі ці дні тільки й говорив, як сумує за тобою - зізнався брат і я подивилася йому в очі
- Якщо це правда, то я можу дати йому шанс? - запитав я, а Коля кивнув і я обійняла його
- Дякую тобі - прошепотіла я 
   Ми ще трохи поговорили, а тоді я пішла в свою кімнату. Якщо Денис справді мене кохає, тоді мабуть я погоджуюсь пробачити його. Я вирішила не чекати понеділку, а подзвонити йому просто зараз. Денис майже одразу взяв слухавку.
- Алло, Таню? - якось не впевнено запитав Денис
- Привіт, пам'ятаєш ти питав чи можу я тебе пробачити?
- Звісно! Якщо ти ще не подумала, то можеш не поспішати, я почекаю - запевнив мене хлопець
- Я вже знаю відповідь, але спочатку скажи: ти справді кохаєш мене? - наважилася запитати я
- Таню, я люблю тебе, твої звички, люблю коли ти закочуєш очі, коли посміхаєшся своєю найчарівнішою посмішкою, яка призначена мені, коли ти злишся, коли обіймаєш мене і мені здається, що ти мене задушиш, люблю коли ти соромишся, коли нас разом бачить твій тато, коли ти цілуєш мене, так ніжно, але водночас дуже пристрасно. Я люблю тебе всю і повністю, всі твої звички, все, все, все! - перелічував Денис, а в мене потекли сльози по щоках від таких приємних слів
- Мені ще ніхто таке не казав... - дуже тихо промовила я, але Денис почув мене
- Тільки не плач, я не люблю коли моя квіточка плаче
- Добре, Денис, я теж тебе дуже сильно люблю - сказала я і посміхнулася
- То ти мене пробачаєш? - з надією у голосі запитав Денис
- Звісно! 
- Тобі давай завтра зустрінемося? 
- Давай
- Чекаю зустрічі 
- І я
   Я поклала слухавку і лягла на ліжко. Закривши очі, я зрозуміла, що більше нікого в житті так сильно не покохаю. Він відкрив у мені такі сильні почуття, яких я ніколи раніше не відчувала...