Частина 14

 Тетяна

  Отямилася я у медсестри. В мене страшенно боліла голова. 
- Нарешті отямилася! Я думала вже швидку допомогу викликати! - обурилася медсестра, яка зараз наливала мені воду в склянку.
- Давно я тут? - запитала я
- Вже десь 1-1,5 години 
- Ого - здивувалася я. Медсестра простягнула мені склянку з водою і я випила половину. 
- Так, ти дуже налякала вчительку і однокласників 
- А чому я знепритомніла?
- Від того, що мало їси, мало спиш і рідко виходив на двір - докорила мені медсестра.
- Я можу йти? 
- Звісно, якщо добре себе почуваєш
- Тоді дякую і до побачення - сказала я і встала. Коли я вийшла зі школи в мене сильно закрутилася голова і я ледь не впала, але хтось зловив мене
- Таню, як ти? - почула я голос Стаса і зрозуміла, що це він мене врятував
- Таке собі - зізналася я і знову встала на ноги
- Давай я тебе проведу, бо ще не дай Бог, знову впадеш 
- Я сам її проведу - почула я голос і обернулася на нього. Денис сказав це дуже впевнено
- Ем...ну добре. Бувай - попрощався Стас
   Я хотіла помахати рукою йому, але знову закрутилася голова і на цей раз я впала на Дениса, який був явно схвильований. Але я швидко відсторонилася від нього. 
- Дякую, але мені твоя допомогла не потрібна - фиркнула я 
- Потрібна чи не потрібна, але я всеодно тебе проведу 
 Я намагалася йти спокійно і тримати рівновагу, але через недостатню кількість сил мені було це тяжко робити. 
- Ти, що взагалі не їси?! - обурився Денис
- Ем...ну...чесно, вже три дні - зізналася я
- Що?! Таню, ти з глузду з'їхала! Не потрібно над собою так знущатися! - викрикнув Денис
- Тобі яка різниця? Не вказуй мені, що робити - дорікнула я йому, а він здивовано подивився на мене
- Коли це ти стала такою гордою? 
- Коли ти кинув мене і я стала вільною
  Всю іншу частину дороги ми йшли мовчки. Коли підійшли до мого будинку Денис хотів обійняти мене, але я відсторонилася від нього і не попрощаючись пішла.
- Бувай! - почула ззаду я крик Дениса, але не обернулася 
   Чесно, мені дуже тяжко ось так себе поводити. Я б дуже хотіла обійняти його, сказати як сильно люблю його, але через те, що він не повірив мені і вирішив більше не бути парою, я вирішила так помстити йому. А що? Нехай знаю, що за мене ще потрібно поборотися! Від цих думок я посміхнулася, але коли побачила розлючене обличчя тата, одразу зробила стривожений вираз  обличчя.
- Таню, ти зараз же йдеш їсти, а потім відпочивати - суворо сказав він
- Добре - пробурмотіла я і пішла на кухню. Сівши за стіл я відчула запах свого улюбленого супу: овочевого. Не розумію, як його можна не любити? Я одразу налетіла на нього і навіть з'їла добавки. Тато весь час спостерігав за мною і усміхався.
- Доню, ну чому ти нас так налякала? Я ледь з розуму не зійшов! Потрібно ж їсти і виходити на двір! - дорікнув тато
- Так, я знаю, просто мені зараз складно... - зізналася я
- Чому? Я твій тато, ти можеш мені розповісти 
- Добре - я видихнула і почала розповідати - Недавно мені написав невідомий номер і запросив на побачення. Я думала, що це Денис, тому пішла, але там був інший хлопець з протилежного класу. Він запросив мене в кафе, я погодилася. Потім він казав, що я йому подобаюся і все таке, але я відмовила. Денис виявляється це бачив і все не правильно зрозумів, тому сказав, що ми тепер не пара. Я намагалася йому розповісти, як все було насправді, але він не слухав.
- Найбільше розлучаються через недовіру - підсумував тато
- Угу - пробурмотіла я і зробила нам чаю
  Ми ще трохи посиділи і поговорили, після чого я пішла в свою кімнату де переодягнулася і зайшла в інтернет. Там не було нічого такого цікавого, але єдине на, що я звернула увагу так це на те, що на сторінці у Жені написано, що в неї вже нова подруга.

"Ну й нехай!"

  Мене це трохи розгнівало. Як вона може за декілька днів знайти собі найкращу подругу?! Можна знайти просто подругу, але ж не найкращу! Я трохи заспокоїлася і лягла спати.

*Ранок*

  Сонце вже заглядає мені в кімнаті і не дає поспати. На годиннику 7:10, тому я швидко йду збиратися.  Сьогодні я зранку все-таки поснідала. Після водних процедур я пішла одягатися. Чорні штани і сірий гольф. Остаточно зібравшись я пішла до школи. Під ногами рипів сніг і я посміхнулася. Обожнюю зиму. Мороз пощіпував мені щічки, від чого я краще обмоталася шарфиком. Коли я зайшла в клас я, як завжди сіла за третю парту в ряді біля вікна і теж сама. Денис сидів за третьою партою в середньому ряду, одразу біля мене. Жені ще не було, але я намагалася не думати де вона. До класу зайшла вчителька з якоюсь дівчиною. Вона була приємна на зовнішність. Світле волосся вільно спадало по її плечах, голубі очі і смаглява шкіра. 
- Доброго ранку - привіталася вчителька і ми всі встали - Можете сідати. У нас сьогодні новенька. Її звати Олеся, тому будь ласка, допоможіть їй освоїтися в новому класі - попросила вчителька, видно було, що Олеся соромиться - Сідай за третю парту біля Тані
 Олеся підійшла і сіла біля мене, я одразу зрозуміла, що в мене є шанс знову мати подругу.
- Привіт, я Таня - одразу привіталася я і посміхнулася до неї
- Привіт, я Олеся. Приємно познайомитись - сказала Олеся і широко посміхнулася. Іншу частину уроку ми уважно слухати вчительку.
- Давай сьогодні після уроків разом сходимо кудись і краще познайомимося? - запропонувала я Олесі, коли перший урок закінчився
- Давай, але я не люблю шумні заклади - зізналася Олеся, а я їй посміхнулася
- Насправді я теж 
 Ми вийшли з класу, але мене зупинив Денис.
- Нам потрібно поговорити - впевнено сказав він
- Почекай мене, я через хвилинку підійду - звернулася я до Олесі а потім пішла за Денисом
- Що ти хочеш від мене? - одразу запитала я
- Таню, я не правильно вчинив, я занадто швидко і не обдумано прийняв рішення. Навіть не послухав тебе, вибач - промовив хлопець, я була трохи здивованою від його слів, але намагалася це не показувати
- Щось ти про це надто пізно подумав - фиркнула я і намагалася не дивитися йому в очі
- Так, я згоден, але всі ці дні без тебе були просто нестерпні! А коли ти втратила свідомість я ледь з розуму не зійшов! І тоді зрозумів, як ти мені важлива - Денис обійняв мене, а я занурилася в його обійми - Ти мене пробачиш? 
- Так швидко? Ти кинув мене не вислухавши, тож тепер настала твоя черга чекати! - сказала я і востаннє щмірявши Дениса розчарованим поглядом, пішла до Олесі.
- Ну добре, але тепер ти знову моя 
- Ага