Тетяна
Я зустріла з такими рідними голубими очима. Він дивився на мене з великою любовью і я не змогла стримати посмішку, але коли Артур вдарив Дениса в ніс я не могла стояти осторонь і вдарила Артура в живіт. Він зігнувся і кричав не цензурну лексику. Денис сказав йому, щоб він не підходив до мене.
- Ходімо я тобі кров витру з брови і оброблю її - сказала я Денису, а він лише посміхнувся і обійняв мене
- Я дуже тебе люблю - прошепотів Денис, а я поцілувала його. Він відповів взаємністю.
- Ну все ходімо - промовила я, коли ми відсторонилися. Денис взяв мене за руку і ми пішли до мене в квартиру. Зайшовши я зустріла тата і поцілувала його в щічку.
- А це хто? - приязно запитав тато розглядаючи Дениса
- Це...ну...- почала мямлити я
- Я її хлопець, мене звати Денис - сказав Денис і посміхнувся мені, я в відповідь
- Приємно познайомитись - тато пожав руку Денису
- Тату, я піду за аптечкою і витру йому кров з брови - сказала я
- А чому у тебе кров? - поцікавився тато
Денис розповів татові, поки я шукала аптечку. Нарешті знайшовши її я прибігла до Дениса і почала витирати кров. Тато пішов у свою кімнату, а ми з Денисом сиділи в вітальні.
- Дякую, що прийшов і врятував мене - промовила я
- Немає за що, але чому ти була в парку разом з Артуром?
- Він запросив мене і я погодилася - зізналася я
Денис лише невдоволено фиркнув і дивився мені в очі, поки я обробляла йому рану. Аж раптом він поцілував мене дуже пристрасно і посадив мене собі на коліна. Я була не проти, тому відповіла взаємністю. Це було б значно довше, якби до вітальні не зайшов Коля.
- О-о-о вибачте, що завадив - він посміхався дуже широко
- Іди геть, бо приб'ю - пригрозила я, а Коля швидко побіг до своєї кімнати
- Ну чому він обламав такий чудовий момент? - застогнав Денис, а я продовжила обробляти рану, але тепер сидячи на колінах у Дениса. Все-таки я пробачила його, схоже Денис справді кохає мене.
- Чому ти так загадково посміхаєшся? - запитав хлопець
- Нічого, просто подумала, як сильно я тебе кохаю - сказала я, а Денис поцілував мене дуже ніжно.
- І я тебе
Коли я обробила йому рану ми сіли дивитися фільм. Я вже приготувала вечерю, тому могла подивитися фільм. Під час фільму мені часто ставало страшно, тому я підсовувалася ближче до Дениса. А він обіймав мене. Десь о 19 він пішов додому, а я підігріла вечерю і ми з татом і братом сіли їсти.
- Доню, я справді дуже радий, що в тебе є хлопець і ви такі щасливі разом, але не втрачай голову і не заходьте надто далеко - попросив тато
- Звісно, ми й не думали - зізналася я
- Добре, а в тебе, Коля, є дівчина? - поцікавився тато, а Коля мало не поперхнувся
- Ну...так є - сором'язливо сказав він
- Це моя найкраща подруга Женя - розповіла я
- А-а-а, так пам'ятаю її, але Колю ви також далеко не заходьте - попросив тато, а я подивилася на Коля глузливим поглядом
- Добре - відповів Коля
Ось так за розмовами ми й повечеряли. Я помила посуд і пішла переодягатися в нічну сорочку і готуватися до сну.
*Наступний день*
Дз-дз-дз
Я вимкнула будильник і зрозуміла, що сьогодні вже потрібно йти до школи. Як же не хочеться. Ех, ну що ж... Я пішла на кухню і приготувала нам усім сніданок, потім зробила водні процедури і ми сіли снідати. Поснідавши я стала обирати собі одяг. Мій погляд впав на чорну класичну юбку по коліна, білий в'язаний светр. Мені подобається. Макіяж я майже не робила, лише підвела вії тушшю і нафарбувала вуста блиском. Волосся зав'язала в "гульку". Коли я остаточно зібралася пішла і взула свої чобітки і одягнула пальто. Взяла рюкзак і пішла на двір. Одразу в обличчя мені вдарив мороз і під ногами почав рипіти сніг. На дворі сьогодні дуже гарно. Гарний, білий сніг, зимове сонечко світить і не дуже то й холодно, зауважила я. По дорозі до школи я думала про Марію. Цікаво, де вона зараз? Мабуть, у Олега. З такими думками я й дійшла до школи.
В школі я зайшла до кабінету хімії і сіла за другу парту середнього ряду. Дениса і Жені не було, тому поки я сиділа сама. До уроку 10 хвилин, а їх ще й досі немає! І тут до класу забігає Денис.
- Привіт, квіточко- він поцілував мене в щічку - Як і домовлялися?
- Привіт, так - відповіла я і посміхнулася йому. Денис сів за четверту парту середнього ряду. Ми домовилися з ним, що Денис буде сидіти з своїми друзями, а я з Женею. З одного боку я б хотіла з ним сидіти, але з іншого на уроках він буде мене відволікати. І мою думки будуть лише про нього. До речі, тепер Денис почав мене називати лише квіточка або Таня. Інколи сонечко. Чому квіточка? Бо він сказав, що я така ж гарна, як і всі квіточки.
"Де Женя? Через 3 хвилини урок!"
Я почала хвилюватися через подругу. Вона приходить завжди за 10-15 хвилин до початку уроку, а зараз її й досі немає. Я вирішила написати їй і запитати де вона, відповіді досі не було.
"Якщо її не буде, я піду до неї додому" - вирішила я
Продзвенів дзвоник. До класу зайшла вчителька хімії і почався урок. Сьогодні я буду сидіти сама...
*Після уроків*
Нарешті уроки закінчилися і я поспішала до Жені додому. Але біля входу до школи мене зупинив Денис і почав цілувати.
- Я за тобою дуже скучив - прошепотів він, мені було приємно і я б була не проти побути з ним, але мусила бігти до Жені
- Вибач, але мені потрібно бігти до Жені, її сьогодні не було і вона не відповідає на мої повідомлення, тому я хочу сходити до неї додому - сказала я, а Денис зробив вигляд ніби він образився - Ну не ображайся, я завтра вільна
- Ну добре, почекаю до завтра, але тільки якщо ти мене поцілуєш - промовив Денис і хитро посміхнувся
- До-о-обре-е-е - я поцілувала його і пішла до Жені.
Дійшовши до її будинку я підійнялася на 5-ий поверх і подзвонила в двері. На порозі стояла Женя.
#4163 в Любовні романи
#1970 в Сучасний любовний роман
#552 в Молодіжна проза
Відредаговано: 17.02.2020