Один день з життя філера

ГЛАВА 29. Один день

Повернувшись додому, кидаю сумку в кут і знімаю мокру куртку.

З того моменту, як вийшов вранці, минуло всього шістнадцять годин.

Один день. Усього один.

За цей час я пройшов через місто, дощ, закинуту будівлю та десятки чужих поглядів. Знову став тінню.

А завтра буде новий день. І нова ціль, — подумав я, сідаючи на диван і запалюючи цигарку.

Раптом — наростаючий звук. Тривожний, тиснучий, наче сирена всередині черепа. Я заплющив очі і закрив вуха руками.

Тиша.

Обережно відкриваю очі. Телефон лежить на тумбочці, кричить будильник.

Сон. Усе це було всього лише сон.

Шкода.

Я повільно піднімаюся, йду заварювати каву.

7:00 ранку. Новий день попереду.

І я вже знаю: буде нова ціль.

Питання лише в тому — де закінчується сон і починається реальність?

Одне поки що ясно точно — на пенсію мене ще ніхто не відпускав.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше