6 серпня

Зранку ще було хмарно. Тільки блиснуло біля 9-ти сонечко - ми вийшли до моря. Вода хоч і холодна морська, але приємна, чиста. Багато медуз величиною менше і більше долоні - прозорі, драглисті квіти моря, живі квіти. Будували з Андрійком замок із піску та каміння. В воду - на берег - в воду - на берег, пісковий...

Із сьогоднішнього місцевого пляжного гумору. Жінка: "Я хоч жаба, але плавати не вмію". Інша у воді на надувному матраці: "Диви мужик показався, а я вже задрімала", - чоловіків, як і жінок на пляжі повно.

Після обіду водив Андрійка в медпункт, прищів не меншає, а більшає. Намастила його червоною "зеленкою" - тепер хоч на пляж не виходи, бо будуть всі від нього жахатися, від червоних плям, котрих наставила на ньому лікарка. Заборонила купатися. Каже, що то не алергія, а інфекція. Парадокси життя - привіз підліковувати, оздоровлювати дитину від одного, а причепилось ще й інше.

На пляжі несподівано із заду появився бродячий великий пес і ліг біля мене. Я його відігнав, та й дати йому не маю що, хіба персики. Але песик персика не їсть. Залишив сліди на піску, відбиток його лаби ширший моєї долоні. Хлепче воду з моря в якому і без нього досить різного здорового і не здорового.

Після обіду не купались по причині Андрійкових прищів. Пройшлися по краєчку хвиль до пристані і назад (2,5 год).

Вчора весь наш будиночок, що складається із шести кімнат доселили, доукомплектували. Всі інші кімнати тепер тут займають сімейні росіяни із Тули та з-під Тули. Не всім із них ці умови до вподоби - придбали вони не зовсім те, що їм рекламували.

Сьогодні, як і вчора, брав із собою на прогулянку папір та олівець - нічого не намалював, ще мені не малюється; не знаходжу притульного місця (і в прямому, і в переносному смислі).

Після вечері ходили ще раз в медпункт. Хай знову наніч червоним мастить, або щось серйозне робить. Щоб вийти на люди з Андрійком заледве спиртом ті червоні плями з нього змив. Якщо ще раз намастить то матиму зранку нудну відмивальну роботу. Але - закритий медпункт. Тим часом приїхали В.О. з дружиною. Вона також медик. Оглянула і щиро заспокоїла, що це не інфекція, а сонячна еритема (реакція запотілої, після жаркої дороги, шкіри на сонце). Пообіцяли, що завтра В.О. привезе необхідні медикаменти.

На дворі ніч, тарабанить голосно дискотека, так ніби хтось голосно магнітофон включив під самим вікном. Глянув в вікно: повний місяць зробив на морі відблиск - широку під собою галявину - борозну, як інколи буває, коли одинокий ліхтар освітлює велику асфальтовану площу. Я пишу щоденник і п'ю з пляшки пиво (перший раз за період свого пепребування тут), а Андрійко бавиться на ліжку своєму ракушками і стверджує, що в нього на ліжку океан. Щойно сказав: "Знаєш, яка то глибина? Як з Бережан до Тернополя!"