Сторінка 1

Дз, дз, дзззззззз

-Знову ти! Я вже тебе не люблю! Треба змінювати музику, бо вже дістав!

-Лізо! Ану, швидко піднімай свою дупцю та йди вмивайся! 

-Я вже встала, дякуючи будильнику! Там такий сон був...

 Ліза швидко, ну, як швидко, для ранку, досить таки швидко встала, пішла вмитися та почати новий буденний шкільний день.

-Що сьогодні вдягнути? - її погляд зупинився на своїх улюблених чорних джинсах-момах, біленькому поло та блакитній джинсовій курточці. Більш за все Лізі подобалось гарно одягатися, придумувати нові образи навіть, якщо вони здавалися їй трохи кумедними. Але, у цієї дівчинки завжди було "але". Вона ніколи не вдягала та й, взагалі, робила те, що не подобалось іншим. Вона була залежна від суспільної думки, боялася бути об'єктом осуду, насмішок для всіх людей навколо. Тому ніколи не могла сама щось вирішити, завжди питалася у мами чи подруг, хоч мамине слово було найвпевненіше. Більше за все Ліза довіряла саме мамі. 

Сьогодні не було так багато часу для оригінальності, тому образ вийшов звичайно, але про душі. Волосся в Лізи було довге каштанове. Скільки на нього йшло шампуню! Вона вирішила залишити його розпущеним, тільки трохи заколола з боків. Все прекрасно. 

Макіяж вона не наносила. Не вважала це за потрібне. Тільки блиск чи нюдова помада! Ну, що ж, нарешті, СНІДАНОК!!

Кожен ранок Ліза їсть вівсянку з свіжими фруктами та насінням льону. Вона полюбляє їсти корисні кашки, іноді робить чіа-пудинги. Це реально смачно! Але, незважаючи на намагання правильно харчуватися, Ліза не була носієм ультра-тонкої фігури, хоча і товстенькою, навіть трохи пухкенькою її назвати важко. Дивна в неї вага), хоча фігура - непогана.

Улюблені вишневі кросівки Reebok, такі вже замурзані, але все ж таки улюблені. 

Так, потрібно вже вибігати! Дуже сильно Лізі подобалось йти весняною чи осінньою вулицею, насолоджуватись красою і палітрою кольорів, вдихати цей смак тепла, любові... Але, як завжди але. Насолоджуючись цим часом, Ліза ніколи, ніколи не дивилась в очі стороннім. Кожен день вона йшла вулицею та опускала очі, дивилась тільки на дорогу, на цей асфальт. Вона боялась людських очей, пересічних поглядів. Кажуть, що в очах видно душу людини, напевно, Ліза боялась побачити душу людини, особливо, якщо це хлопець! Та, ви що! Який хлопець! Як тільки вона його бачила, то одразу з'являлися якісь справи в телефоні: що там в Інстаграмі, може хтось дзвонив. І так завжди. Вона боялась показати себе усім, боялась осуду, сміху над нею. Хоча, як це пов'язано: очі та осуд? Дивно, але така вона, така Ліза.Чому так вийшло не знала вона сама, це просто її комплекс. Та, їх в неї багато...

Нарешті, школа. Цікаво і дивно, що Ліза не така вже й сіра мишка, як на вулиці. Тільки у незнайомому соціумі вона губилася, їй хотілось, щоб був хтось, хто буде її там оберігати, захистить. Але це все було всередині, нікого не чіпало, спокійно жило та мучило своєю присутністю душу. Школа - це життя Лізи, як позитивно, так і негативно. Скільки домашки, стільки ж і цікавої активної діяльності. Вона кожен день заходить до школи з посмішкою. Це місце, де їй добре навіть, якщо там є історія. Вона - президент учнівського самоврядування, активістка, староста класу, відмінниця. Стільки всього активного, в той же час вона боїться очей на вулиці. Такий собі малесенький інтровертик всередині великого екстраверта. Годі базікати про все та ні про що, дзвоник. Єдине, що завжди Ліза встигає, так це піти та обійнятися. Серед усього цього в неї є дві душі, що завжди її підтримають. Це Еля та Катя - дві найкращі подруги. Хоча, зараз у Елі є хлопець, якого так давно Ліза сватала до Елі, тож більше часу вона проводить з Катею. 

Клас розділений на профілі. Вже 10 клас. Всього їх три: інформаційно-математичний, хімічно-біологічний та історично-філологічий. Історію Ліза ненавидить, біологію не хоче розуміти, тож залишилась тільки математика. Так все і сталося. І вплив математики почав показуватись, та це, мабуть, на краще! Але, яке ж речення без "але", Ліза просто не може жити без творчості і гуманітарності. Досить диве поєднання, але це ж Ліза, я думаю, це вже всі зрозуміли. 

День у школі пройшов як завжди. Найцікавіше і найкраще тільки після уроків, бо тоді у Лізи кава з дівчатками!