Глава 1.

Прокинувшись зранку, я встала на швидку руку почистила зуби. Зібралася в новенький одяг, наверх не застебнена біла оверсайз сорочка, під низ широка футболка з принтом на якому зображені чорні хмари та чорні спортивні штани. Розчесала своє волосся. А потім швиденько схопила сендвіч, який зробила вчора вечорі. Взулася в улюблені чорні кросівки та вибігла з квартири, яка була на шостому поверсі. Лише між четвертим та п‘ятим поверхом, згадала що забула телефон та сумочку. Швиденько повернулася, взяла їх та спустилась на перший поверх. Відкривши двері під’їзду, мене зразу обійняв мій друг Ростик. Він був вдягнений в чорний спортивний костюм та білу футболку.

— Фіма, скільки тебе можна чекати?

— Ей, я проспала трішки та й спізнилась всього на п‘ять хвилин.

— Гаразд, сперечатись з тобою марно. Давай швидше, а то спізнимося в перший день школи.- пробурмотів Ростик.

— Ой, я не хочу туди, давай помаленьку йти, я ще просто не поснідала.- сказала я та почала відкривати свій сендвіч.

— Я теж не їв, але не жаліюсь. Давай швидше, це вже 7:55, а нам на восьму треба бути в класі.

Довго не думаючи, я простягнула половинку сендвіча свому найкращому другу. Той взяв та почав його їсти

— Дякую, дуже смачно. Даси рецептик після школи.- Підморгуючи сказав Ростик

— Окей, це мій улюблений рецепт сендвіча.- сказала я це з посмішкою.

— Я трішки хвилююсь, а ти?- розвернувши до мене голову, сказав Ростик

— Ростя, я теж хвилююсь.- «звісно я хвилююсь, це ж перший день в новій школі.»