Очі кольору неба.
Слово автора
Дякую кожному, хто пройшов цей шлях разом із Анною та Арсеном.
Ця історія починалася з туману, старого лісу, храму, що зберігав надто багато болю, і двох людей, яким довелося зрозуміти просту, але важку річ: любов не повинна бути кайданами. Вона не має тримати силоміць, вимагати жертви чи позбавляти людину права обрати власний шлях.
Іноді ми носимо в собі чужі страхи, давні образи й біль, який дістався нам не з нашої вини. Іноді минуле здається сильнішим за нас. Але коло можна розірвати. Не помстою. Не забуттям. А вибором не передавати темряву далі.
Анна навчилася не бути полонянкою свого болю. Арсен - не називати страх любов'ю. Анісья народилася вже у світі, де храм може стояти на камені, а не на старому проклятті.
Нехай після кожної вашої особистої ночі знаходиться ранок. Нехай поруч будуть ті, хто не тримає вас силоміць, а береже вашу свободу. І нехай у кожному лісі, навіть найтемнішому, завжди знайдеться стежка додому.
Дякую, що були тут.
.jpg)
#1873 в Любовні романи
#820 в Сучасний любовний роман
#166 в Молодіжна проза
Відредаговано: 29.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
