Розділ 6

— Це буде дуже довгий і складний тиждень, — сказала я своєму збентеженому відображенню в дзеркалі.

Добре, що сьогодні дощить. Можна списати свій кепський настрій на погоду.

Після обіду в нас із Домініком запланована зустріч для обговорення стратегії, і я морально готова до будь-якої його реакції.

Сьогодні мене тішить думка, що Енді на лікарняному. Він, звісно, дотепний, але його нав’язливість і флірт починають вибішувати. Завжди вважала будь-які романтичні стосунки на роботі безглуздими й недоречними.

Неочікувано спалахнув екран мобільного телефону.

«Можемо перенести нашу зустріч на завтра?»

— Гаразд, — миттєво відповіла я.

Ну що ж, цей понеділок автоматично став менш напруженим.

Потихеньку я починаю входити в ритм роботи, і все менше часу залишається для мого улюбленого хобі — самонакручування.

Вчора написав Марк. Просив про зустріч і дати йому ще один шанс.

Мабуть, чергова його авантюра з тріском провалилась, і йому більше потрібна фінансова підтримка, ніж романтичні стосунки.

Я навіть не стала йому відповідати, щоб не потрапити на черговий сеанс емоційних каруселей.

Я відволіклась на роздуми і від звуку нового листа на електронній пошті ледь не підстрибнула.

Це Домінік.

Написав, що завтра познайомить мене з моєю асистенткою.

Дідько, тут на одну людину роботи недостатньо. Чим саме повинна займатися асистентка?

Ну що ж, вибору в мене однаково немає. Може, й справді ця посада передбачає асистента. Просто я звикла все робити сама, а іноді навіть за інших.

Сонце потроху сідало за обрій, заливаючи все навколо сяйвом, від якого навіть на душі тепліше.

Що ж, осінь однозначно пасує цій місцині.

На цій думці я вимкнула комп’ютер і попленталась додому.

Завтра стане легше.