Ось уже 2008 рік, батька вже немає ,але від цього не схилився я ось і кохання вже знайшов ,непуста моя душа.
Зимовий ранок ,понеділок.Савчук йде в школу позаду нього йде дівчинка приблизно його віку ,може на рік молодша,яке волосся в неї це просто диво ,кучеряве каре ,а губи...носик тонкий ,щічки румяні.Йшла вона одягнута в бордове пальто, на шиї фіолетовий шарф ,на голові чорна шапка .Дівчина поспішала..і справді вони запізнювалися .
--- Тебе як звати красуню?
---Ну точно не Афродіта.
---Я Володимир.Володимер Савчук.
---Я Наталя.Наталя Суряк.
Сніг так і йшов вкриваючи дорогу білим пилом,холод пробирав до кісток.Хтось поспішав на роботу скоро Різдво,а на дворі тільки засяли вогники ,...вогники майбутнього нероздільного кохання.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Наталю ,Наталю тебе я кохаю
Навіть за, що сам не знаю
Може за румяні щічки
чи твої такі тонкі ніжки ,
Добре побіг я пішки
бо отримаю трішки,
якщо не надрукую такі
Гарні вірші.
--------------------------------------------------------------------------------------
Твій коханий милий Савчук.