Очі говорять більше ніж ти можеш сказати

1

На дворі 2007 рік  літо в розпалі.Скрізь пахне квітами,десь на дворі гуде старий автомобіль дядька Грицька .І все так добре ...хоч і сонце літом нікого не шкодує- пече як в Сахарі.В повітрі літає запах диму ,знову хлопці напевно щось підпалили.Ой як же потім будуть каятись всі перед матерями ,якщо ті дізнаються.Але головне в цій справі нікому нічого не казати тоді ніхто і не дізнається.Особливо не говорити нічого потрібно трирічному Миколі бо той хлопак швидко все розповість своїй мамі- тітці Олі .Славна то жінка ,гарна,вродлива,але хлопцям не подобається .Бо та часу даремно не втрачає .Візьме свій телефон,який їй подарував чоловік на день народження і як зателефонує батькам або викличе поліцію - і буде хлопцям потім свято на цілий тиждень або місяць.Ну це звісно тільки не про нашого Володю.Той хоч і вічно притягує безкінечні халепи,але сірників не чіпає .Чому? Бо колись у бабусі в селі поле випадково спалив .Ви б бачили тоді обличчя дідуся і бабусі...Це просто не передати словами,але довго злі вони не були це все - таки їхній єдиний внук,якого вони люблять понад усе,щоб не сталось  життя в них все одно не вічне.Тому довго ображатись не вийде.Чотирнадцять років це вже вам не тринадцять тут уже починається все життя,плани,ідеї,мрії і такі в Володимира гарні вірші як казала сусідка :солодкіші за мед,сміливіші за Ахілла,красивіші за Олю.Вірші і справді були особливі чимось по-своєму може неідеальні та слухати їх все одно приємно.Душу гріють вони краще ніж рукавички .Навіть Микола слуха із задоволенням.Володимер писав для себе для душі ,якось просто спокійніше стає.

Ось і батько вже повернувся ,Богдан Савчук Іванович він доречі  на шахті працює "Засадька" шахтарем.Мама у Володимира жінка спокійна не те,що батько працює вона в редакції.

--- Гей ,Володимире там до тебе Василь прийшов ,гуляти кличе,разом по місту пройтися гукнула --- мама .

---А,ага добре зараз вийду ,хай почекає кілька секунд я книги приберу на полицю і вийду.

 

 

---Володю ,привіт! Я тебе вже зачикався ,ходімо до парку ,а ще  давай морозива подорозі купимо.

---Добре давай я як раз гроші з собою взяв.

Так і минув той день..теплий ,гарний ,сонячний день.Безтурботний, спокійний день у Донецьку.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше