Знайомство з клієнтом

Вона їхала в таксі. За вікном йшов дощ. Була неймовірно пасмурна атмосфера та дивна ситуація, що розгорталася, але їй не хотілося приділяти цьому особливу увагу. Вона нещодавно прочитала в пості в Інстаграмі: “Потрібно акцентуватися на позитиві”. Так вона і робила час від часу, поки погані думки знову не з’являлися в її голові.

Дівчина перевела погляд на таксиста, який їхав повз ліс і похмуро дивився на навігатор. Скоріше за все, цим шляхом він їхав уперше.

Все почалося ще зранку, коли їй раз по разу почали приходити повідомлення з відмовою. Через це вона, недовго думаючи, вирішила прийняти пропозицію Сірого, за що він був дуже щасливим і одразу ж після номера картки відправив кошти за транспорт.

Рита подумала, що він був ще у більшому відчаї, ніж вона. Після отримання грошей вона могла його заблокувати і на тому все. Але він їй довірився і настільки хотів, щоб вона приїхала, що скинув 1500, щоб точно вистачило на таксі.

Коли побачила суму, вона була шокована, але коли замовила машину на адресу, то здивування пропало. Від її дому до його було півтори години їхати, і це настільки далеко від відомих їй поселень і самого центру, що таксисти брали вдвічі дорожче. Хоча двісті гривень у неї залишилося, і вона, як чесна людина, віддасть йому решту або попросить відняти їх від наступного платежу.

Навігатор показав праворуч. Коли вони повернули, то побачили невелике поселення з розкішними будинками, які були оточені природою та лісом. Це було чарівне місце, де час від часу вони бачили людей, які, незважаючи на пасмурну погоду, гуляли з сім’ями. Можна було почути і побачити дітей, які збирали різнокольорове листя. Атмосфера була затишна.

Авто зупинилося біля величезних сучасних воріт. Сам будинок був двоповерховий з дерева та панорамними вікнами. Біля нього була в такому ж стилі альтанка та гараж.

Рита вийшла з таксі й пішла прямо до воріт, вони вже були відчинені, а сам господар чекав її в альтанці. Він був дуже високим та мужнім чоловіком, одягненим у чорне пальто, з яскраво вираженими вилицями та вольовим підборіддям. Його очі були блакитні, а сам погляд був прикутий до неї.

Вона поправила свою бордову довгу куртку й попрямувала до нього.

- Нарешті я вас дочекався, - сказав він і махнув рукою, запрошуючи дівчину сісти. - Чай, кава?

- Ні, дякую, - сказала вона та присіла навпроти пана Сірого. Їй закортіло почати працювати. - Я готова розбирати вашу ситуацію. Як ви знаєте з мого резюме, мене звати Рита, і я закінчила університет, маю диплом за спеціальністю юриста. Не працюю зі справами, пов’язаними з убивством, - все це вона вже й так розписала в своєму резюме, але вирішила повторити.

Чоловік лише посміхнувся, і дівчині на мить здалося, що його зуби гостріші, ніж зазвичай у людей, але вона не надала цьому значення.

- Це вже все я знаю. Діло в тому, чому ця ситуація конфіденційна… - він нахилився ближче до неї. - Тільки, будь ласка, не лякайтесь. Вона пов’язана з відьмою.

Рита подивилася на нього, як на чоловіка з несповна розуму. Не дивно, що він підписаний у Фейсбуці як Сірий Вовк. Нехай він ще скаже, що він перевертень.

- Я серйозно! - почав він, але дівчина вже дивилася на телефон і думала, як непомітно викликати таксі.

Хоча шансів у неї було небагато, бо на картці залишилася тільки здача від попереднього проїзду ну і все. Тому вона вирішила просто вислухати його.

- Я розумію, для вас буде це шоком, але в нашому містечку всі є істотами. Здебільшого тут проживають відьми і перевертні. Я, як ви зрозуміли, перевертень, - щоб вона точно не сумнівалась, він показав їй руку, яка почала проростати шерстю, а його нігті - ставати пазурами.

Після цього видовища вона хотіла втекти і забути це як страшний сон, не мати з цим чоловіком нічого спільного. Але вона тільки сиділа на місці і з розширеними очима дивилась на нього, не знаючи, що й сказати.

- На мене подала в суд відьма, нібито я вкрав її дорогоцінне намисто бабусі під час повного місяця. Але я цього не робив! Якщо я не зможу довести свою невинуватість, мене відправлять до в’язниці і закують у кайдани на рік!