Розділ 25. Ні хвилини більше

Осінній бал у королівському палаці — грандіозний захід. Це одна з головних світських подій року. Він проводиться згідно з особливим протоколом. Точніше сказати, порушуючи всі світські протоколи. Довга процедура вітання гостей, що прибули на бал, відсутня. Танцювальний вечір одразу починається з танців. Таку традицію встановив свого часу батько Рональда. І правильно зробив. Гостей збирається настільки багато, що помпезна процедура представлення кожної персони зайняла б півдня. Тому батько і скасував усі ці церемонії. Тепер протокол наказував гостям лише одне — веселитися. Король же мав свободу вибору: комусь із гостей приділити час, а когось обійти своєю увагою.

Великий зал повністю був відданий у розпорядження танцівників. Від великої кількості пар він здавався бурхливим морем. Поважні пани та старші пані віддавали перевагу більш спокійному малому залу, де було не так галасливо і можна було вдатися до розмови, розташувавшись на зручних м'яких диванчиках. Саме тут у малому залі Рональд і збирався познайомитися з дівчатами, які народилися у день параду планет. Але спочатку він хотів знайти очима Елайзу. Планував тримати її у полі зору протягом усього танцювального вечора. Але ні серед танцівників, ні серед відпочиваючих на диванах він її не бачив. Хоча Тайлер уже кілька разів потрапляв йому на очі.

— Де твоя наречена? — покликавши Радника до себе, поцікавився Рональд.

— У своїх покоях, Ваша Величносте.

Відповідь Тайлера Рональду не сподобалася.

— Так довго збирається? Чому ти її не дочекався?

— Вона не збирається. Її не буде на балі.

— Чому? — грізно глянув Рональд.

Здавалося б, яке йому діло, чи відвідає наречена його Радника танцювальний вечір чи ні. Але Рональд відчував досаду. Заїра сказала, що жінка з пророцтва буде на балі. Провидиця ніколи не помиляється, і якщо Елайза не прийде, то це буде остаточно означати, що не про неї йдеться у древньому передбаченні. Але Рональд і так уже переконався, що не про неї. Тоді чому гарчить на Тайлера?

— Ваша Величносте, але ж ви самі чули, що лікар рекомендував їй спокій.

— Бал ще не нашкодив жодній юній діві. Хай розважиться.

— Так... не нашкодив ... — Тайлер вагався, — але вона до цього зовсім не виходила у світ. Їй буде тут ніяково. Вона й танцям сучасним не навчена. Боюся, що гувернантка, яка останні два роки доглядала її з сестрою, не давала їм уроків хореографії.

— Чи не твоя турбота, як нареченого, навчити її танцям? Але якщо вже ти не зробив цього, нехай Елайза хоча б подивиться, як це роблять інші. Іди, Тайлере, — суворо, як наказ, сказав Рональд. — Приведи її.

Радник не зрушив з місця.

— Щось іще? — спохмурнів Рональд.

— Розумієте, Ваша Величносте. Боюся, їй немає в чому прийти. Я вже замовив Елайзі новий гардероб. Але він ще не готовий.

— Тайлере, — Рональд зміряв Радника холодним поглядом, щоб той відчув всю глибину його невдоволення. — Твоя наречена і так два роки провела під замком. Їй необхідно влитися у світське життя якомога швидше. Ти не забув, що хоч вона і сирота, але належить до стародавнього шановного роду Дюрей-ла-Пласі? Вона заслуговує на те, щоб супроводжувати свого нареченого на головній світській події року. Через годину і ні хвилиною пізніше ти маєш привести її сюди і представити світському товариству.