Розділ 58. Дещо дивне

Після емоційного випаду Тельмар як ніде нічого продовжив лекцію спокійним скрипучим голосом. Залишивши таким чином Сніжанину підсвідомість мучитися думкою — що це зараз було? Слова цілителя звучали так переконливо, що Сніжана мало не повірила, що їй справді щось там дано. Таке — незрозуміло ментальне. Але, імовірно, Тельмар все ж таки помилився. Сніжані вдалося зупинити батька Брайза лише тому, що вона була в стані сильного збудження. Дитина помирала! Та вона б сама придушила цього горе-батька, якби він завадив їй рятувати малюка — вона перебувала в стані афекту, майже в трансі. Але може саме цей транс і викликав неконтрольований сплеск ментальної енергії, який змусив батька Брайза відступити? Сніжана заплуталася.

— Негативна життєва енергія, яка викликає хвороби і смерть, називається чорною еолою, — тим часом розповідав Тельмар з-під пасм, крокуючи маятником по кімнаті. — Позитивна життєва енергія, яка дарує здоров'я та життя, називається білою еолою…

— Пане цілителю, вас викликає до себе Його Величність, — у кабінеті зненацька з'явився лакей. — Негайно.

Тельмар зупинився. Кивнув слузі:

— Зараз буду.

Подивився на Сніжану із запитально-роздратованим виразом. На кшталт того: що робити з цією набридливою ученицею, яку нав'язали на його голову.

— Я почекаю, — смиренним голосом пролепетала Сніжана, не бажаючи бути вигнаною. — Поки почитаю працю… е-е-е… когось, кого ви порадите.

Тельмар зняв з полиці важкий припорошений пилом фоліант.

— Вивчай, — і пошкандибав слідом за лакеєм.

Спочатку Сніжана чесно намагалася поринути у читання книги, яка виявилася трактатом про хвороби ягнят савайської породи у сезон дощів. Але за кілька хвилин їй на думку спала краща ідея. Вона вирішила пошукати серед фоліантів Тельмара щось корисніше для себе.

Сніжана встала з-за столу і почала обходити стелажі з книгами, читаючи назви на корінцях. Так одразу й не зрозумієш, що тут варте уваги, а що вже застаріло навіть за місцевими поняттями. Сам Тельмар, цікаво, якими посібниками користується? Як не дивно, але Сніжана спромоглася знайти відповідь на це питання без допомоги цілителя. Зауважила, що одна з книг була не такою запорошеною пилом, як усі інші. Чи це не доказ, що саме цей трактат Тельмар дістає з полиці найчастіше?

Вона взяла книгу до рук. Назва, чесно кажучи, не вразила — "Види ємностей для зберігання ліків". І ось цим посібником Тельмар користується щодня? Чисто теоретично, звичайно, цікаво було переглянути, в чому вважають за краще зберігати препарати місцеві цілителі, але ця інформація не була насущною. Хотілося знайти щось, що стосується ментальної медицини. Сніжана вже збиралася повернути фоліант на місце, як раптом побачила в проміжку між книгами щось дивне — прямо зі стіни стирчала ланка ланцюга.

На ній теж не було пилу. Хтось постійно торкається її? Ось і Сніжана торкнулася. Мало того — цікавість змусила схопитися як слід і потягнути. Пролунав тихий скрипучий звук — ніби було активовано якийсь механізм. Сніжана розвернула голову у бік звуку і обімліла. Стіл почав рухатися! Досить плавно він з'їхав зі свого місця. А там, де він щойно стояв, відкрився люк.

Сніжана дивилася на всі очі на цю моторошну картину і не знала, що й подумати. Якийсь таємний хід. Вона підійшла до краю люка, і помітила сходи, що йдуть униз. Тельмар, звичайно, уб'є свою надто цікаву ученицю, якщо дізнається, що вона лазила в його льох, але Сніжана не встояла перед спокусою подивитися, що там унизу. Якщо швидко спуститись, швидко глянути, швидко піднятися і потім швидко повернути все на місце, може, Тельмар і не дізнається про її вилазку. Сніжана рішуче і жваво почала спуск…