Поки Том прибирав я швиденько витягла з кишені згорточок , розбила декілька таблеток і засипала в велику чорну чашку, зверху насипала цукор. Може я й роблю не правильно , але терпіти цього я не буду . Я спеціально тягла час , щоб Осип не зіпсував усіх моїх планів.
-А де тут м'ята?
-Я не люблю м'яту
- але я люблю , тому заварю собі
-Ось тут , на верхній поличці зліва.
-Дякую.
-Скоро вже будемо пити чай?
-Ну якщо ти прибрав то так .
-Прибрав .
-А Осип коли приїде?
-Я не буду з ним чаювати , хто він мені?
-То коли ?
-Через хвилин 15
-Тоді змивай руки і будемо чаювати .
-Гаразд.
Може я і жахлива людина , але це того варте.
-Я хотів тобі щось сказати .
-Що?
-Ти єдина , хто полюбив мене всією душею.
-А ти ... О , Осип.
-Хай йому ..
-Привіт , Осипе,- мовила я і побігла обіймати його .
-Привіт , -несміливо видав Осип , а я тис часом тицьнула йому записку в руку і відійшла від нього .
-Знов ти , -сердито прошепотів Том.
-Я лише ... Ти загалом знаєш .
-Хлопці не сваріться , ми тут чай пили , шкода що тобі не вистачило .
-Ага , смачнющий, але з гірчинкою . А ця птаха вміє готувати .
-Я тобі не птаха !
-Ти ..., -не встиг доказати, Том звалився на стілець , що був поряд .
-Що з ним ? -з осторогою питав Осип .
-Я йому снодійного насипала .
-Але , де ти взяла ?
-В моїй кофтині були одні дуже дієві ліки.
-І що робити ?
-Як що , вези мене звідси .
-Але я пішки .
-Що ? Як?
-В машині пробите колесо
-Заводь цю машину .
-Це чужа .
-Тобто мене красти можна , а машину ні?!?
-Ну ...
-Сідай , я поведу , але ж ти боїшся.
-Вже нічого не боюсь .
-Лауро , я дивуюсь твоїй сміливості .
-Ти ще не знаєш на що здатна жінка в надзвичайних ситуаціях.
-Може й так.
#10181 в Любовні романи
#2462 в Короткий любовний роман
#3968 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 20.03.2021