29

Ненавиджу коли люди граються зі мною . До жаху не можу терпіти коли мене використовують ... 
Скільки ще я маю сидіти в цій кімнаті , щоб потім щасливо жити ? Вічність?  Здавалось моя пам'ять пригадала геть усе , може навіть перебільшено , але чому так пізно все це згадалось... Все перестань думати , бо тебе  спорожнить твій гнів. 
-Пташко , як ти ? 
-Жахливо ... 
-Ну , ну , люба, не сумуй , кажи що  хочеш
-Від тебе нічого . 
-Ах так , добре , давай поговоримо . 
-Про що ? 
-Про твоє життя . 
-Що з ним не так? 
-Осип. 
-Що Осип ? 
-Він обманув тебе , узяв  у мене гроші на лікування і відкупився  тобою

-Що??? Це не правда .. 
-Ось документ . 
-Ти до біса розумний. Але Том ніколи так би не вчинив.. -Я почала плакати 
-Тихо , тихо , моя птахо , я ощасливлю тебе . 
-Можна я поговорю з Томом? 
-Звісно. Тримай телефон
-А зустріч? 
-Або  телефон або нічого
-Вийди ! 
-Ні! Я нікуди не піду . 
-Гаразд. 
Я вийшла з кімнати , а Том за мною
-Алооо, Осип? 
-Так , Лауро? 
-Так... Ти справді віддав мене замість грошей? 
-Це  моя тітка . Я хотів... 
-Хотів сказати ? Чого ж мовчав ? 
-Боявся тебе.. 
-І тебе не турбує , що мене викрав Том ? 
-Щооо? Де  ти ? Алооо... 
Цій розмові не судилось завершитись . 
Я  не розуміла кому вірити і на що сподіватись . Моє життя лише  почало налагоджуватись і знову все шкереберть . 
-Ну  що птахо, я ж казав  , що заберу за таке телефон . Так май тепер. 
-Ти огидний . Ти спав з Ніною? 
-Не  один раз . 
-Тоді  для чого тобі я? 
-Є жінки для кохання , а є для потреби .Так от ти для кохання. 
-Ти ... Ти жахливий. 
-Я  зараз поїду у справах , приїду і про це навіть не згадуй. 
Я  просто змовчала . 
Я  вирішила сходити в душ і перекусити , оскільки сили мені треба для втечі . 
Глянула в вікно і побачила дівчину . Вона намагалась пройти всередину , але охорона стримувала її , я відчинила вікно і здивувалась від почутого. Дівчина сказала , що хоче бачити Тома , сумує за ним і подібні слова. Том звичайно мене шокував . Обвести  навколо пальця одрази трьох дівчат , оце так ... 
Їсти мені перехотілось , тож я одразу продиилась усі можливі виходи , відчинила вікно у спальні і почала вилазити . Я не боялась висоти , до того ж в цей момент вона мені здавалась практично відсутня . Охорони не було близько , але я не продумала про звук мого приземлення , одразу після стрибка мене схопило двоє кремезних чоловіка і повели мене до будинку. Ну все , мої плани провалені. 
Ну чим можна було думати , щоб таке зробити . Звісно чоловіки одразу повідомили Тома і той приїхав як тільки почув. 
-Я  тут тобі тортик вибирав , а ти, птахо , летіти схотіла , ну , люба, тепер це твій дім і мені доведеться зачинити всі вікна щоб ти себе не вбила . 
-Я не хочу тут жити . 
-Захочеш. Я сказав , що ти моя  і значить  так буде . 
-Вам усім треба щось і нікому не важливо, що хочемо ми. Ненавиджу вас ! 
-Ооо, ти ба  як защебетала . В кімнату швидко . 
Божевільний ідіот. 
-Я не жартую . 
-Я не хочу . 
-Ясно. 
Він взяв мене і поніс до кімнати . Мені вже було байдуже що воно буде  , я  була спустошена до останньої молекули ...